- •Філософія. Специфіка ф-их проблем та характер ф. Знання.
- •2. Структура філософського знання.
- •4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх слов”ян.
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії.
- •Філософія та наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •9. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
- •10.Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •13. Філософія доби в-ння: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство
- •11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика.
- •12.Філлософія Середньовіччя. Філософія с-ччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •14. Особливості ф-фії Нового ч.: емпіризм та раціоналізм. Проблема м-ду пізнання.
- •15. Філософія французького Просвітництва XVIII ст.
- •16. Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.
- •17. Філософія г.-в.Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика.
- •18. Філософія л.Фейєрбаха: атропологічний принцип та вчення про релігію.
- •19. Філософія к.Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову філософію та соціальну практику.
- •20. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як історична форма діалектики.
- •21. Зародження філософських ідей в Київській Русі.
- •22. Філософсько-етичні погляди г.Сковороди та їх вплив на укр. Та рос. Філософію.
- •26. Соціально-філософські погляди і.Франка. (Що таке поступ?)
- •23. Києво-Могилянська Академія як осередок української і слов’янської культур.
- •24. Російська релігійна філософія кінця XIX– початку xXст.
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка
- •27. Релігійна філософія xXст. (п.Тейяр де Шарден, п.Тілліх, г.Марсель)
- •28.Антропологічний ренесанс в філософії хх ст.
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30. Герменевтика: проблеми інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
- •32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки.
- •33.Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична, духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура та її роль в сучасному суспільстві.
- •36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну (ж.Ліотар, ж.Дельоз)
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипіе к.Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).
- •40. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.
- •41. Категорії закон і хаос та їх значення в світорозумінні та сучасній науці. Основні ідеї синергетики та їх світоглядна роль.
- •Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.
- •43. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (ж.Піаже, к.Лоренц).
- •46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •50. Поняття методології та наукового м-ду. М-ди емпіричного та теорем. Рівнів пізнання.
- •51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •55. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки.
- •54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник Totallogy-XXI. Другий і третій випуск.
- •56. Соціальне буття як проблема. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57. Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха.
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •61. Роль економіки в суспільстві. Історичні способи виробництва і закономірності їх розвитку (к.Маркс, р.Арон, д.Белл). Історицизм і критика його к.Поппером
- •62. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сциєнтистські та технократичні концепції історичного процесу і їх оцінка.
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соціальна справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •65. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації.
- •70. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації. (к.Маркс „к критике полит экономии”).
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність. (э.Фромм «Душа человека»).
- •76. Техніка і технологія в системі культури. (Збірники: Философия техники в фрг).
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації. (Тоффлер о. Третя хвиля).
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації: цілісність і багатоманітність, діалог культур, інформаційний простір.
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.
25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка
Ш. трактатів на філ. теми не писав. Свої філ. ідеї він заклав в поезію. Центральною темою Ш. – ф-я укр.-нац. Ідеї. Ш. вперше закликав гордитися своєю природою-жін., чол., історією, мовою, культурою. Він запропонував розглядати Україну як повноцінний субєкт істор. розвитку, що має свою культуру, науку, освіту. Провіднне місце у творчості Ш. займає людина, гуманізм. Проста людина завжди була найвищою цінністю суспільного розвитку. Любов, повага, захист простої людини є основоположним для Ш. Він як інтелектуал стояв на рівні своєї епохи і був філософськи-освіченою людиною. Ми зустрічаємо в його творах весь філософський категоріальний інструментарій: матерія, всесвіт , Бог, природа, правда, віра, надія, любов, людина, прогрес, братерство, рівністьтощо. В творах Ш. зустрічаються Платон, Кант, Сковорода, Копернік. Філософія - глибоко індивідуальна, особиста, грунтується на національній ідеї українського народу, його ментальності. У цій філософії - щира, беззахисна душа мислителя, розум, інтелект, що простежує людське життя: і в долі сестри-кріпачки, і в долі цілих народів. Філософія Шевченка творила диво, народ упізнав свою душу, прочитав свою історію , зазирнув у світле майбутнє, пробуджується людська гідність з силою протесту і бунтарства. Повстанець-гайдамака, запорожець, що виступає оборонцем рідного краю, носієм правди та честі. Гнів на різних утискувачів, прийшлих і доморощених. Творчість Ш. відіграла велику роль у розвитку нац. свідомості.1. Позитивні риси– працелюбність, волелюбність, патріотизм, щирість, щедрість, м’якість, краса людини і природи тощо; 2. Негативні риси – егоїзм, індивідуалізм, окремішність, пасивність до суспільних проблем, сварливість. У розвитку національної самосвідомості народу і кожного українця зокрема творчість Т.Г.Шевченка відіграла значну роль.
27. Релігійна філософія xXст. (п.Тейяр де Шарден, п.Тілліх, г.Марсель)
Религиозная философия 20 ст. ознаменовалась тесной связью религии и науки.
Марсель (М.) (1889-1973), франц-й философ, драмматург и критик, основоположник католич-го экзистенциализма. назвал свою философию «неосократизмом», или «христианским сократизмом».Порывая с традицией католич-й схоластики, представленной томизмом, М. считает невозможным какое-либо рациональное обоснование религии. В центре внимания М. стоит проблема бытия, преломлённая через индивидуальный опыт, существование отдельного человека. В осн. соч. «Быть и иметь» М. проводит резкое различие между миром «объективности» и миром «существования», где преодолевается дуализм субъекта и объекта и все отношения с миром принимаются как личностные. Тиллих 1886-1965), нем.-амер-й протестантский теолог и философ, представитель диалектической теологии. Т. стремился объединить основные течения протестантизма и христиан-й теологии в целом и заложить основы их нового «экуменич-го» синтеза. Он выдвигал задачу создания «теологич-й культуры», кот-я давала бы религиоз-е освящение всех сторон жизни современного общества. Т. критикует исторический протестантизм, кот-й, подменив символы католицизма рациональными концепциями, моральными законами и субъективными эмоциями, создал угрозу исчезновения основ церковности. Т. подчёркивает религиозную ценность культуры и необходимость сохранения автономной человеч-й активности в религии; бог для Т. пребывает в этом мире как его собственная основа и глубина. Бога нельзя искать как к.-л. вещь, и он не существует как частное бытие, поэтому, по Т., вполне обоснован протест атеизма против бога как обитающей над миром совершенной небесной личности. Христос, по Т., есть образ «нового бытия», преодолевающего демонические механизмы личного и социал-го отчуждения. Т. оказал значительное влияние как на протестантскую, так и на католич-ю философию сер. 20 в.
Пьер Тейяр де Шарден.“Феномен человека”
В своей книге он развитие жизни разделяет на четыре периода: Преджизнь (возникла из ткани универсума) Жизнь (условия появления жизни) Мысль (возникновение мысли, современная Земля) Сверхжизнь (коллективный выход за пределы Земли)
І. Если универсум с астрономической точки зрения представляется в состоянии пространственного расширения, то с физико-химической точки зрения он выступает как бы в состоянии органического свертывания (переход от простого к сложному), что связано с увеличением внутренней сосредоточенности (психики).
ІІ. Второй особенностью “Феномена человека” является то, что появлению в человеческом потомстве способности рефлексии, придается значение порога (изменение эволюционного состояния).
ІІІ. Выступление отдельных индивидуумов за пределы инстинкта в мысль. Начало процесса социализации. Образование социума.
IV. Новый скачок изменения состояния. “Нашей ноосфере предназначено замкнуться в себе и что не в пространственном, а в психическом направлении она найдет выход из Земли, не выходя за её пределы”.