13. Філософія доби в-ння: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.

Возрождение - период в культурном и идейном развитии стран Западной и Центральной Европы. В Италии эпоха Возрождения с 14-16 веков, в других странах с 15-16 вв. Отличительные черты идеологии Возрождения:1. антифеодальная направленность 2. светский характер ( против церкви ) 3. гуманистическое мировоззрение 4. обращение к культурному наследию античности. Гуманизм  - признание ценности человека как личности, его права на свободное развитие и проявление своих способностей. Утверждение блага человека, как критерия оценки общественных отношений. Пантеизм- религиозные и философские учения, отождествляющие бога и мировое целое. Пантеистические тенденции проявлялись в еретической мистике средних веков. Натурфилософия "философия природы", но и метод подхода к основным проблемам философии. рассматривают и космос и человека с точки зрения автономии природы, вне теологии и схоластической книжной традиции.

8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство

Давньокитайська філософія була тісно пов'язана з мі­фологічними уявленнями минулого, що збереглися у стародавніх книгах китайської освіченості. Так, у «Книзі перемін» дається тлумачення понять, які є вихідними для всієї китайської культури і які визнавалися практично всіма філософськими системами Стародавнього Китаю. Це поняття «Інь», «Ян» і «Дао». Світ, згідно з ки­тайськими уявленнями, є вічною боротьбою двох протилежних сил, які не тільки заперечують, але й взаємодоповнюють одне одного. У давньокитайській філософії існувало 6 основних шкіл: дао­сизм, школа «Інь-Ян», конфуціанство, мо-ізм легізм та школа імен Найвпливовішими з усіх вчень спини конфу­ціанство і даосизм. Конфуціанство виникає у VI ст. до н. е., його засновником став Кон-фуцій. Основним літературним дже­релом конфуціанства є книга «Лунь-юй». основна увага в ньому придіїясться мистецтву управління і вихованню людини в дусі поваги до предків, до держави, до інших людей. Етика Конфуція заснована на розрізненні 2 типів лю­дей, 2 стилів поведінки у суспільстві «шляхетної людини» і «низької людини». Даосизм виникає приблизно у той же час, що і конфуціанство. У центрі уваги даосів не соціально-етичні і політичні проблеми, а нату­рфілософія і проблеми взаємозв'язку людини з природою, космічним ці­лим. Основні положення даосизму були викладені у книзі «Даодецзин». Дао першопричина, першоосновна і єдиний закон світу, якому підкоря­ються і природа, і суспільство, і людина. Сутністю Дао є небуття, тому Дао неможливо осягнути розумом, неможливо дати йому визначення. Усе в світі є мінливим і плинним, нестійким і невічним, усе з часом іде в небуття, повертається до своєї основи і знаходить спокій. Вічним є тільки Дао, тіль­ки небуття.

11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика.

384-322рр.до н.е. Арістотель зробив звід всіх відомих вчень про буття, фізику, етику, політику, є засновником логіки. В філософії Арістотель розрізняє теоретичну частину, практичну частину - про людську діяльність, поетичну частину - вчення про творчість. Арістотель розрізняє філософію та сфери науки, фізику та метафізику. Предметом науки є загальне, що осягається розумом. Умова пізнання - індуктивне узагальнення на основі чуттєвого сприйняття. Остання ціль науки - визначення предмету, а умова - поєднання дедукції з індукцією Закони логіки: 1) тотожності, 2) суперечносей, 3) доказовість, всі правила, закони можна довести, 4) твердження пронести по всій логічне мислення АєА, 5) вчення про субєкт, предікат, судження не повинні бути суперечливими, не повинно бути протиріч у логічних викладах. Категорії – найбільш загальні поняття, зафіксовані істотні риси того чи іншого явища. Вчення А. про катарсіс-завдання мистецтва визвати катарсіс, почуття прекрасного, трагічного, комічного. Естетика була вперше сформулюована А. – наука про прекрасне, яке несе в собі мистецтво. Ідея форми у А. – пошук праматерії, першооснови. Формою всіх форм є праматерія- ентілехія. Центральна проблема фізики - це рух - вплив одного предмету на інший. Рух здійснюється в обмеженому просторі і передбачає спрямованість тіл до свого місця.

Арістотель критикує Платонівські ідеї, вважає що матерія і форма єдині. Природа - це постійний перехід від матерії до форми і навпаки. Матерія - це пасивний початок, форма - активний, кінцеве джерело руху - Бог. Логіка Арістотеля зв'язана з вченням про буття, оскільки логічні форми є формами буття. Праця "Політика" задача - теоретична побудова ідеальної держави. Визначає поняття держави, людина - істота політична. Раб та вільна людина. Ціль держави - жити щасливо, загальна корисність. Роль економіки в створення держави, обгрунтовує необхідність рабства. Питання влада та її вплив на людину. Аналізує та критикує теоретичні джерела присвячені проблемі державотворення, та класифікує існуючі типи устроїв. Найкращим з них є аристократія. Розподіл влади (судова, виконавча, законодавча), якості правителя. Практичні рекомендації побудови держави.

Аристотель “Метафизика”  - о сущности, начала всего сущего, которые не доступны сознательному знанию и воспринимается только созерцательно. Метафизика пытается раскрыть проблемы философии - мировоззренческие вопросы, которые не подчиняются осмыслению с помощью методов отдельных наук или эксперимента.

В кн. Аристотель рассматривает ряд вопросов. -Что такое философия, ее роль и место в античных науках. Сущность и суть бытия. Мышление.  Категории. Рассмотрел 10 основных категорий: сущность, количество, качество, время, действие, обладание, отношение, место, положение, страдание. Аналитика.  Физика. Математика. О душе. Этика. О справедливости.