- •Філософія. Специфіка ф-их проблем та характер ф. Знання.
- •2. Структура філософського знання.
- •4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх слов”ян.
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії.
- •Філософія та наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •9. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
- •10.Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •13. Філософія доби в-ння: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство
- •11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика.
- •12.Філлософія Середньовіччя. Філософія с-ччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •14. Особливості ф-фії Нового ч.: емпіризм та раціоналізм. Проблема м-ду пізнання.
- •15. Філософія французького Просвітництва XVIII ст.
- •16. Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.
- •17. Філософія г.-в.Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика.
- •18. Філософія л.Фейєрбаха: атропологічний принцип та вчення про релігію.
- •19. Філософія к.Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову філософію та соціальну практику.
- •20. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як історична форма діалектики.
- •21. Зародження філософських ідей в Київській Русі.
- •22. Філософсько-етичні погляди г.Сковороди та їх вплив на укр. Та рос. Філософію.
- •26. Соціально-філософські погляди і.Франка. (Що таке поступ?)
- •23. Києво-Могилянська Академія як осередок української і слов’янської культур.
- •24. Російська релігійна філософія кінця XIX– початку xXст.
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка
- •27. Релігійна філософія xXст. (п.Тейяр де Шарден, п.Тілліх, г.Марсель)
- •28.Антропологічний ренесанс в філософії хх ст.
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30. Герменевтика: проблеми інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
- •32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки.
- •33.Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична, духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура та її роль в сучасному суспільстві.
- •36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну (ж.Ліотар, ж.Дельоз)
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипіе к.Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).
- •40. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.
- •41. Категорії закон і хаос та їх значення в світорозумінні та сучасній науці. Основні ідеї синергетики та їх світоглядна роль.
- •Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.
- •43. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (ж.Піаже, к.Лоренц).
- •46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •50. Поняття методології та наукового м-ду. М-ди емпіричного та теорем. Рівнів пізнання.
- •51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •55. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки.
- •54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник Totallogy-XXI. Другий і третій випуск.
- •56. Соціальне буття як проблема. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57. Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха.
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •61. Роль економіки в суспільстві. Історичні способи виробництва і закономірності їх розвитку (к.Маркс, р.Арон, д.Белл). Історицизм і критика його к.Поппером
- •62. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сциєнтистські та технократичні концепції історичного процесу і їх оцінка.
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соціальна справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •65. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації.
- •70. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації. (к.Маркс „к критике полит экономии”).
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність. (э.Фромм «Душа человека»).
- •76. Техніка і технологія в системі культури. (Збірники: Философия техники в фрг).
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації. (Тоффлер о. Третя хвиля).
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації: цілісність і багатоманітність, діалог культур, інформаційний простір.
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.
54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник Totallogy-XXI. Другий і третій випуск.
Классич.и неклассич.философия - термины, появившиеся из естествознания. Геометрия Евклида, Ньютонова физика считаются классич. Революционное естесвознание 17в. - основн. идея - объективность и предметность научн. знания, достигаемые в результате исключения из описания и объяснения всего, что относится к субъекту. Идеал - построение абсолютной истиной картины природы. Основание - идея механицизма. Причинно-следственные связи являются определяющими.Конец 18-нач. 19 вв. - вторая глобальная научн. революция - переход к новому состоянию естественонаучного знания - дисциплинарно организованные науки. Механическая картина мира утрачивает статус общенаучной, формируется специфические картины реальности. не сводимые к механической (например, в биологии, химии).Конец 19-нач. 20 ст. - новая глобальная революция - принцип сингулярности, квантовая теория, теория относительности, кибернентика - неклассическая наука. 4. Постнеклассич. наука - конец 20 ст. а) эволюция в хранении и способе пролучения знания. б) междисциплинарные идеи синергетики - формирование синергетико-эволюционной картины мира Антропный принцип - усиливается его значение - это связь между вселенной и эволюцией жизни на Земл В конце 19, нач.20вв.наблюдался отход от классики- создание неклассич.физик, геометрий.
56. Соціальне буття як проблема. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
Під буттям в самому широкому сенсі цього слова мається на увазі гранично загальне поняття про існування, про суще взагалі. Буття і реальність як всеохоплюючі поняття - це синоніми. Буття є все те, що є. Це і матеріальні речі, це і всі процеси(фізичні, хімічні, геологічні, біологічні, соціальні, психічні, духовні), це їх властивості, зв'язки і відносини. Плоди дуже буйній фантазії, казки, міфи, навіть марення хворої уяви - все це теж існує як різновид духовної реальності, як частина буття. Антитезою буття є ніщо. Поняття «філософія історії», попри більш як двохсотлітнє функціонування, не має єдиного, точно визначеного змісту. Для одних вона — пізнання сенсу історії загалом або дослідження загальних законів історичного процесу, для других — пізнання історичного часу й історичного простору, або філософська теорія історичного знання, для третіх — дослідження іманентної логіки розвитку людського суспільства, або філософський огляд історії людства тощо. Поняття «філософія історії» запровадив у науковий обіг Вольтер у праці «Філософія історії» (1765), покликаний надати історії якісно нового звучання, яке відповідало б рівню зрілості тогочасного європейського суспільства. Гегель виділяє три основні фази історичного розвитку об´єктивного духу: східну (Китай, Індія, Персія), де свободу має лише один — сам деспот; греко-римську, де свобода визнається вже за кількома (в аристократіях) і багатьма (в демократіях) та німецьку, де вільні всі. Та все ж філософію історії та соціологію є підстави вважати взаємодоповнюючими науками.