- •Філософія. Специфіка ф-их проблем та характер ф. Знання.
- •2. Структура філософського знання.
- •4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх слов”ян.
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії.
- •Філософія та наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •9. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
- •10.Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •13. Філософія доби в-ння: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство
- •11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика.
- •12.Філлософія Середньовіччя. Філософія с-ччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •14. Особливості ф-фії Нового ч.: емпіризм та раціоналізм. Проблема м-ду пізнання.
- •15. Філософія французького Просвітництва XVIII ст.
- •16. Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.
- •17. Філософія г.-в.Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика.
- •18. Філософія л.Фейєрбаха: атропологічний принцип та вчення про релігію.
- •19. Філософія к.Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову філософію та соціальну практику.
- •20. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як історична форма діалектики.
- •21. Зародження філософських ідей в Київській Русі.
- •22. Філософсько-етичні погляди г.Сковороди та їх вплив на укр. Та рос. Філософію.
- •26. Соціально-філософські погляди і.Франка. (Що таке поступ?)
- •23. Києво-Могилянська Академія як осередок української і слов’янської культур.
- •24. Російська релігійна філософія кінця XIX– початку xXст.
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка
- •27. Релігійна філософія xXст. (п.Тейяр де Шарден, п.Тілліх, г.Марсель)
- •28.Антропологічний ренесанс в філософії хх ст.
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30. Герменевтика: проблеми інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
- •32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки.
- •33.Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична, духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура та її роль в сучасному суспільстві.
- •36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну (ж.Ліотар, ж.Дельоз)
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипіе к.Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).
- •40. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.
- •41. Категорії закон і хаос та їх значення в світорозумінні та сучасній науці. Основні ідеї синергетики та їх світоглядна роль.
- •Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.
- •43. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (ж.Піаже, к.Лоренц).
- •46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •50. Поняття методології та наукового м-ду. М-ди емпіричного та теорем. Рівнів пізнання.
- •51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •55. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки.
- •54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник Totallogy-XXI. Другий і третій випуск.
- •56. Соціальне буття як проблема. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57. Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха.
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •61. Роль економіки в суспільстві. Історичні способи виробництва і закономірності їх розвитку (к.Маркс, р.Арон, д.Белл). Історицизм і критика його к.Поппером
- •62. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сциєнтистські та технократичні концепції історичного процесу і їх оцінка.
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соціальна справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •65. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації.
- •70. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації. (к.Маркс „к критике полит экономии”).
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність. (э.Фромм «Душа человека»).
- •76. Техніка і технологія в системі культури. (Збірники: Философия техники в фрг).
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації. (Тоффлер о. Третя хвиля).
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації: цілісність і багатоманітність, діалог культур, інформаційний простір.
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній вітчизняній філософії.
58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
Тоффлер О., Г.Кан, Коєн Р. відмічають, що в історії людства відбувалися такі глобальні зміни:
Сільскогосподарська революція, що відбувалася 10 тис.р.тому, створила суспільство, у якому індивіди дуже тісно ідентіфіковані з родиною, кланом, деревнею, або ін.групіровками(релігійними), найбільш базисні привязаності визначаються при народженні індивіду.
2.Промислова революція (200р.тому) привела до створення другого типу суспільства, індустріального, у якому зберігається потреба в приналежності, але змінюється індивідуальна та групова природа та класова свідомість. 3. 3-тя революція, яка відбувається зараз - характеризується появою різномаїття групувань та меншин, індивід має більше можливостей для самовизначення, прискорюються темпи змін. Три аспекта постиндустриального суспільства особливо важливі для розуміння його природи: Перехід від індустріального до сервісного суспільства. Вирішальне значення кодованого теоретичного знання для здійснення технологічних инновацій Перетворення нової інтелектуальної технології у ключовий інструмент системного аналізу і теорії прийняття рішень. Інформація стає важливим продуктом та основним товаром. Тому висунута ідея інформаційного суспільства, в якому виробництво та застосування інформації має ціллю зробити всі інші форми виробництва більш ефективними., лімітуючий чинник - знання.
59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
Суспільство зв’язане з природою: генетично; суспільство використовує природу як систему своєї життєдіяльності. Природа є визначальний чинник в розвитку суспільства. Ці ідеї називаються географічним детермінізмом (Арістотель, Монтеск’є та ін.). Т.Ратцель вважав, що для кожного суспільства питання життєвого простору є вирішальним. Але природа, впливаючи на суспільство не є вирішальним чинником в його розвитку, тобто вплив природи є опосередкованим. Фактор чисельності населення. Экологич. проблемы: Загрязнение земли, воды и атмосферы, угроза глобального потепления, радиационное загрязнение, ухудшение качественного состава природных ресурсов, утилизация отходов. Серьезной проблемой современного мира является демографический взрыв. Десять тысяч лет назад было около 5млн человек, 2 тысячи лет назад,около 200 млн, в 1960 г.3 млрд, в 1975,4 млрд, в 1987 - 5 млрд. Если этот темп прироста населения сохранится, то к 2000г.на Земле будет более 6 млрд человек, а к концу 21 века в два раза больше.
60. Людина і суспільство: проблема єдності та відчуження (Локк, Руссо, Маркс). Г.Маркузе „Одновимірна людина По мнению Т.Гоббса, Ж.-Ж.Руссо, других представ. теории общественного договора, О возникает в следствие добровольной передачи личностью своих прав гос-ву. Гегель считал источн. О и его сутью процесс объективизации, овеществления духа. Фейербах видел его истоки в психологич. состоянии человека - чувстве зависимости, страхи и т.п. Маркс и Энг. - в институтах разделения труда и частной собств. Согласно Марксу, О возникает вследствие разделения труда, классового деления, в результате чего человек не может свободно выбирать определён. способ деят-ти, а подчиняется обст., которые принудит. навязывают ему др. люди. Вынужденный продавать свой труд, рабочий попадает в полную зависим. от хозяина. Отчуждение труда выступает в четырех формах:
* Отчуждение продукта труда (раб относится к продукту труда как к чужому предмету. Чем больше он производит, тем меньше потребляет)
* От самого процесса труда (труд принудительный, в своем труде раб не утверждает себя, а изнуряет свою физическую природу и духовные силы - отношение к собственной деятельности, как к чему-то чужому).
* Родовой сущности человека (человек превращает свою жизнедеятельность в средство для поддержания своего существования человек утверждает себя как родовое существо при переработке предметного мира
* Человек от человека (следствие того, что человек отчужден от продукта своего труда, процесса труда, от родовой сущности есть отчуждение человека от человека.)
Локк Джон Цель государства, по Локку, сохранение свободы и собственности, приобретенной посредством труда, поэтому государственная власть может быть произвольной. У Локка она делится на: 1) законодательную; 2) исполнительную и 3) союзную, федеративную. Локк считал, что сами люди должны изменить существующий общественный порядок, если при нем личность не может получить надлежащего воспитания и развития. Каждый человек является собственником прежде всего своей жизни, а следовательно, и собственником средств обеспечения, осн. из к-рых является труд. Ж.-Ж.Руссо считал высшей свободой природную свободу, что настоящая реальная свобода это подчинение закону, который установили сами люди. Если забыть, что плоды земли принадлежат всем, а земля никому, то погибнут люди. Центральная проблема в творчестве Руссо - проблема неравенства между людьми и путей ее преодоления(причина неравенства - частная собственность. Руссо - сторонник естественного права. Герберт Маркузе «Одномерный человек». М. исследовал процессы социальных и идеологических манипуляций и их результаты - в частности процесс формирования т.н. «одномерного» человека. «Одномерный» человек, по Маркузо, характеризуется полной утратой социально -критического отношения к обществу. В совр. обществе этот тип личности стал массовым, в результате чего, по М., массы уже не могут быть носителями инициативы - она переходит к «аутсайдерам»: безработным, студенчеству, национальным меньшинствам.
