- •1 Питання.
- •2 Питання.
- •3 Питання.
- •4 Питання.
- •5 Питання.
- •6 Питання.
- •7 Питання.
- •8 Питання.
- •10 Питання.
- •9 Питання.
- •11 Питання.
- •12 Питання
- •13 Питання
- •14 Питання
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •19 Питання
- •20 Питання
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання
- •24 Питання
- •25 Питання
- •26 Питання
- •27 Питання
- •27. Принципи діяльності державного апарату
- •28 Питання
- •29 Питання
- •30 Питання
- •31. Розподіл влади як принцип правової держави
- •40. Закон поняття та структура .
- •41. Юридичний прецедент як джерело права.
- •42. Співідношення права та моралі
- •43.Форми реалізації права
- •44. Розяснення норм права .
- •45. Юридична відповідальність та державаний примус.
- •46. Ефективність правового регулювання.
- •48. Поняття та види форм права
- •49. Склад правопорушення
- •50. Дія нпа за часом у просторі і за колом осіб .
- •51. Поняття, ознаки, види протиправної поведінки .
- •52. Поняття та сутність юридичної відповідальності
- •53. Юридичні колізії та способи їх усунення.
- •54.Способи тлумачення норм права
- •55. Поняття та елементи правової поведінки .
- •56. Поняття та види правопорушення .
- •57. Методи та стадії правотворчості
- •58. Поняття та форми реалізації норм права
- •59. Способи викладення правових нарм .
- •60. Обєкти правовідносин
- •67. Субєкти права та юридичні обов’язки : поняття та структура
- •68. Поняття та необхідність тлумачення норм права
- •69. Підстави винекнення правовідносин
- •70.Поняття та класифікація функцій права
- •71. Співідношення систем права і законодавства
- •72. Поняття ознаки та види злочинів
- •73.Види юридичної відповідальності
- •Відмінність нормативних актів від актів застосування норм права
- •Галузь права: поняття та характеристика основних галузей права
- •79. Поняття законодавства поняття та структура
- •80. Інститут права поняття та види
- •81 Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •82 Види правотворчості
- •83. Предмет та метод правового регулювання як підстава кваліфікації норм права глузі
- •84. Поняття ознаки та види правомірної поведінки
- •85 Правове виховання: поняття, форми, методи
- •86. Поняття та структурні елементи системи права
- •89. Правові системи світу поняття та класифікація
- •90 Класифікація правових норм
- •91. Акти офіційного тлумачення: поняття, ознаки та види.
- •93 Поняття та структура норми права
- •94 Поняття та форми реалізації права
- •96.Поняття та ознаки правовідносин
- •96. Поняття і місце нпа в системі джерел права .
- •97. Систематизація нормативних актів: поняття і види.
- •98. Поняття, ознаки і сутність права.
- •99. Прогалини в праві та способи їх усунення
- •100. Поняття та види нормативно-правових актів.
- •Основні теорії виникнення права.
- •Поняття права в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •103 Поняття структура та види правосвідомості
- •104 Способи тлумачення норм права
69. Підстави винекнення правовідносин
Правові відносини виникають, змінюються і припиняються на певних підставах.
Виділяють два види підстав виникнення правовідносин:
1) матеріальні (загальні): а) наявність суб'єктів права (не менше двох) як учасників правовідносин; б) наявність об'єкта правовідносин - матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких (володіння ними, їх охорона та захист) суб'єкти права вступають у взаємовідносини;
2) юридичні (спеціальні): а) норма права; б) правосуб'єктність учасників правовідносин: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність; в) юридичний факт (підстава виникнення, зміни і припинення правовідносин). Двом видам підстав виникнення правовідносин відповідають два аспекти їх змісту:
1) матеріальний (фактичний) - фактична поведінка (дія чи бездіяльність) учасників суспільних відносин, яку правомочний може, а правозобов'язаний повинен здійснити, тобто реальні дії з реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків;
2) юридичний - права й обов'язки сторін; ширше - суб'єктивне право, юридичний обов'язок, повноваження, юридична відповідальність (для посадових осіб).
Юридичний зміст свідчить, що в оболонку правовідносин втягнуто опосередковувані фактичні відносини не повністю, а тільки в тій частині, в тому складі, який передбачений правами й обов'язками.
Зауважимо, що зміст правовідносин є способом взаємного зв'язку між суб'єктами права. Структура змісту може бути простою (суб'єктивне право і юридичний обов'язок) і складною (у посадових осіб - повноваження, юридична відповідальність).
Система (організованість) правовідносин розкривається через їх структуру.
Структура правовідносин - основні елементи правовідносин і доцільний спосіб зв'язку між ними з приводу соціального блага або забезпечення публічних і приватних інтересів.
70.Поняття та класифікація функцій права
У юридичній науці термін «функція» вживається дляхарактеристики соціальної ролі держави і права. Функція пра-ва — це реалізація його соціального призначення. Соціальне при-значення формується з потреб суспільного розвитку. Відповіднодо потреб суспільства створюються закони, спрямовані на закрі-плення певних відносин, їх регулювання чи охорону. Функції права ділять на загальносоціальні та спеціально-юридичні. Загальносоціальні функції - це основні напрямки правового впливу на різні сфери суспільного життя -економіку, політику, культуру тощо, напрямки взаємодії права з іншими соціальними явищами як єдності форми і змісту. До загальносоціальних функцій належать: > гуманістична (право охороняє та захищає право людства, народу, людини); > організаторсько-управлінська (право суб'єктів правовідносин на розв'язання певних соціальних проблем); > комунікативна, або інформаційна (право інформує людей про волю законодавця); > оціночно-орієнтаційна (з позицій законів держави оцінюють поведінку людей, право вказує на допустимі й бажані шляхи і способи задоволення своїх потреб у межах правомірної поведінки); > ідеологічно-виховна (право формує певний світогляд, виховує звичку дотримуватися чинного законодавства, дає зразки правомірної поведінки); > пізнавальна (право є джерелом знань) та інші функції. До спеиіально-юридичних функцій, котрі здійснюють, власне, правове регулювання суспільних явищ, відносять: > регулятивну (сприяє розвитку найцінніших для суспільства і держави соціальних зв'язків, регулює суспільні відносини); > охоронну (похідна від регулятивної, покликана забезпечувати, здійснювати її за допомогою правових обмежень - зобов'язань, заборон, покарань тощо).
