91. Акти офіційного тлумачення: поняття, ознаки та види.

Поділ тлумачення норм права за суб'єктами стосується роз'яснення змісту правових норм для інших. Таким чином, за суб'єктами виділяють такі види тлумачення норм права:

1. Офіційне тлумачення норм права - це роз'яснення змісту норм права, що здійснюється уповноваженим органом, має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються і сформульоване у спеціальному акті.

Офіційне тлумачення норм права характеризується такими ознаками:

- здійснюється компетентними органами;

- має юридичну силу, тобто обов'язкове для суб'єктів, які реалізують цю норму права;

- забезпечує, за підтримки держави, одностайне розуміння і застосування норм права;

- Його результати мають бути закріплені в спеціальному акті тлумачення норм права.

Для офіційного тлумачення норм права характерним є особливий порядок здійснення, що полягає у правороз'яснювальному процесі. Цей процес складається з п'яти стадій:

- правороз'яснювальна ініціатива суб'єктів суспільних відносин;

- узагальнення практики і перевірка необхідності роз'яснення норм права;

- розробка та обговорення тексту (проекту) роз'яснення норми права;

- прийняття або затвердження проекту роз'яснення норми права;

- публікація акту роз'яснення норм права.

Офіційне тлумачення норм права поділяється на:

Нормативне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення, що поширюється на необмежену кількість випадків, передбачених нормою права, що тлумачиться. Нормативне тлумачення норм права, в свою чергу, поділяється на:

- авторське тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який видав відповідну норму права.

- делеговане тлумачення норм права - це нормативне тлумачення норм права, що здійснюється органом, який цю норму не видавав, але уповноважений її тлумачити. 

92. Юридична техніка

Юридична техніка - це сукупність правил, прийомів, способів створення й систематизації юридичних документів.

Види юридичної техніки:

а) законодавча техніка;

б) техніка систематизації законодавства;

в) техніка правозастосовних актів.

Законодавча (правотворча, нормотворча) техніка - це сукупність правил, прийомів, способів створення (підготовки, складання, оформлення) нормативних актів.

Правила законодавчої техніки:

а) стосовні до форми (зовнішньому оформленню) нормативних актів (наявність обов'язкових офіційних реквізитів: назва, дата, орган прийняття, підпис відповідної посадової особи й т.д.);

б) стосовні до втримування нормативного акту (регулювання однорідних суспільних відносин, відсутність пробілів, мінімізація виключень і відсилань і т.д.);

в) стосовні до структури нормативного акту (загальні норми містяться на початку нормативного акту, однорідні норми викладаються компактно, наприклад у главах, розділах нормативного акту, нумерація статей є суцільний, стабільної й т.д.);

г) стосовні до викладу норм права (ясність, точність, стислість мови нормативних актів, стандартність формулювань і т.д.).

Способи (прийоми) викладу норм права:

по ступені абстрактності викладу: абстрактний і казуїстичний;

по ступені повноти викладу: прямій, посилальний, бланкетный;

за формою пропозиції: у вигляді нормативної пропозиції (є нормативні терміни - «зобов'язаний», «вправі» і т.п.) або оповідальної пропозиції (стверджувального, негативного).

Техніка систематизації законодавства (нормативних актів) припускає використання таких способів його систематизації як облік, інкорпорація, консолідація, кодифікація законодавства.

Техніка правозастосовних (індивідуальних) актів пов'язана з їх належним зовнішнім оформленням (назва, органи видання або видачі, час і місце видачі, підпис, печатка й т.д.), наявністю необхідного втримування (рішення, фіксація юридичного факту, відповідність термінологічного стилю мові законодавства й т.д.).