- •1 Питання.
- •2 Питання.
- •3 Питання.
- •4 Питання.
- •5 Питання.
- •6 Питання.
- •7 Питання.
- •8 Питання.
- •10 Питання.
- •9 Питання.
- •11 Питання.
- •12 Питання
- •13 Питання
- •14 Питання
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •19 Питання
- •20 Питання
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання
- •24 Питання
- •25 Питання
- •26 Питання
- •27 Питання
- •27. Принципи діяльності державного апарату
- •28 Питання
- •29 Питання
- •30 Питання
- •31. Розподіл влади як принцип правової держави
- •40. Закон поняття та структура .
- •41. Юридичний прецедент як джерело права.
- •42. Співідношення права та моралі
- •43.Форми реалізації права
- •44. Розяснення норм права .
- •45. Юридична відповідальність та державаний примус.
- •46. Ефективність правового регулювання.
- •48. Поняття та види форм права
- •49. Склад правопорушення
- •50. Дія нпа за часом у просторі і за колом осіб .
- •51. Поняття, ознаки, види протиправної поведінки .
- •52. Поняття та сутність юридичної відповідальності
- •53. Юридичні колізії та способи їх усунення.
- •54.Способи тлумачення норм права
- •55. Поняття та елементи правової поведінки .
- •56. Поняття та види правопорушення .
- •57. Методи та стадії правотворчості
- •58. Поняття та форми реалізації норм права
- •59. Способи викладення правових нарм .
- •60. Обєкти правовідносин
- •67. Субєкти права та юридичні обов’язки : поняття та структура
- •68. Поняття та необхідність тлумачення норм права
- •69. Підстави винекнення правовідносин
- •70.Поняття та класифікація функцій права
- •71. Співідношення систем права і законодавства
- •72. Поняття ознаки та види злочинів
- •73.Види юридичної відповідальності
- •Відмінність нормативних актів від актів застосування норм права
- •Галузь права: поняття та характеристика основних галузей права
- •79. Поняття законодавства поняття та структура
- •80. Інститут права поняття та види
- •81 Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •82 Види правотворчості
- •83. Предмет та метод правового регулювання як підстава кваліфікації норм права глузі
- •84. Поняття ознаки та види правомірної поведінки
- •85 Правове виховання: поняття, форми, методи
- •86. Поняття та структурні елементи системи права
- •89. Правові системи світу поняття та класифікація
- •90 Класифікація правових норм
- •91. Акти офіційного тлумачення: поняття, ознаки та види.
- •93 Поняття та структура норми права
- •94 Поняття та форми реалізації права
- •96.Поняття та ознаки правовідносин
- •96. Поняття і місце нпа в системі джерел права .
- •97. Систематизація нормативних актів: поняття і види.
- •98. Поняття, ознаки і сутність права.
- •99. Прогалини в праві та способи їх усунення
- •100. Поняття та види нормативно-правових актів.
- •Основні теорії виникнення права.
- •Поняття права в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •103 Поняття структура та види правосвідомості
- •104 Способи тлумачення норм права
6 Питання.
Функції держави – це основні напрями і сторони діяльності держави, що виражають її сутність та соціальне призначення. Класифікують їх за різними підставами:
1)залежно від принципу розподілу влади розрізняють законодавчу, виконавчо-розпорядчу; судову; контрольно-наглядову ф-ції;
2)від тривалості дії: постійні та тимчасові ф-ції держави;
3)від значення: головні та другорядні;
4)від сфери прикладання: внутрішні та зовнішні.
До внутрішніх ф-цій належать:
1)економічна(формування та складання бюджету, складання та виконання програм економ розвитку…);
2)правозахисна(конституційне закріплення особистих,політичних і соціальних прав людини,діяльністьдерж. Органів,що захищають права людини та громадянина.
3)соціальна(забезпечення гідного рівня життя людтнт, допомога громадянам держави, які з об*єктивних причин не можуть брати участь у створенні матеріальних благ)
4)фіскальна(стягування податків і мита, виявлення та облік доходів виробників матеріальних благ, контроль за правильністю стягування податків та розподілу податкових коштів).
5)правоохоронна(забезпечення точного і повного здійснення правових розпоряджень всіма учасниками правових відносинусередині держави, залучення до юридичної відповідальності правопорушників).
7 Питання.
3. Форми державного правління. Форма держави - це сукупність суспільних способів організації, устрою та здійснення державної влади. До форми державної влади входить: 1)форма правління, 2)форма державного устрою, 3) державний режим. Форми правління бувають:Монархія: 1)абсолютна; 2)обмежена: а)станово-представницька; б)конституційна - дуалістична або парламентська. Республіка: парламентська, президентська, змішана.
4. Види державного режиму. Державний режим: Демократичні: 1)рабовласницька демократія: а)влада аристократії; б)демократія; 2) феодальна демократія; 3)буржуазна; 4)соціалістична. Антидемократичні: 1)тоталітарний, фашистський; 2)автократичний: а)колективний: аристократія, олігархія; б)одноосібний: деспотизм, тиранія, режим особистої влади.
5. Форми державного устрою. Прості: унітарні держави - з державними автономними одиницями, з адміністративними автономними одиницями. Складні: конфедерації, федарації - союзні та автономні.
8 Питання.
Форма держави —- це єдність способів організації державної влади, її устрою і методів здійснення. Форма державного правління — це елемент форми держави, що відображає певний порядок утворення та організації вищих органів влади. Цей елемент характеризує структуру вищих органів
влади, порядок ї х утворення, розподіл повноважень між ними, принципи взаємодії владних структур у процесі здійснення ї х повноважень.Розрізняють дві форми державного правління: республіку і монархію.Монархія (з лат. — єдиновладдя) — це форма правління, за якою вища
влада в державі належить одній особі — монарху. Розрізняють абсолютну та обмежену монархії . Абсолютна монархія — це історичний тип монархії ,якій властива належність монарху необмеженої влади. Обмежена монархія— це форма правління, що передбачає чітке визначення повноваження
монарха. Вона поділяється на конституційну, дуалістичну, теократичну і виборну. 1. Конституційна влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент (Данія, Японія, Швеція). 2. Дуалістична — передбачає двопалатний парламент, верхня палата якого обирається населенням, а нижня призначається монархом. Уряд призначається і контролюється монархом (краї ни Африки та Близького Сходу). 3.Теократична — значну роль в управлінні державою відіграють релігійні інститути, коли релігійний лідер є одночасно главою держави (Катар, Оман,Ватикан). 4. Виборний глава держави обирається на певний строк, а не престолонаслідуванням (Малайзія, ОАЕ). Республіка — це форма правління, відповідно до якої вища влада належить виборчому органу на
певний строк. Розрізняють парламентську, президентську та змішану республіки. Парламентська республіка — проголошення принципу верховенства парламенту, перед яким уряд несе політичну
відповідальність за свою діяльність (Фінляндія,Індія,Туреччина, Італія). Президентська — характеризується наявністю глави держави й уряду.Президент призначає уряд, має право накласти вето щодо актів парламенту, за певних обставин може розпустити парламент (США, Росія,
Аргентина, Мексика, Бразилія). Змішана — поєднує риси президентської та парламентської республік; уряд затверджується парламентом за пропозицією президента, уряд підзвітний президенту та підконтрольний парламенту, президент підписує та обнародує закони, що приймаються парламентом (Україна, Франція).
