19. Виникнення кредиту та його економічний зміст. Теоретичні погляди на категорію кредит. Форми кредиту. Кредитна економіка як основа розвитку фінансової системи та еволюції товарного господарства.

Виділяють дві теорії походження кредиту - натуралістичну і капіталоутворюючу. Найважливіші положення натуралістичної теорії обґрунтували А. Сміт і Д. Рікардо: банки - посередники, тому що кредит відіграє пасивну роль; об'єкт кредиту - натуральні (надійні) матеріальні блага; рух позичкового капіталу збігається з рухом виробничого капіталу.

Капіталоутворююча теорія пройшла кілька етапів становлення. Перші ідеї належать Дж. Ло: із кредитом ототожнюються гроші і багатство; банки - не посередники, а установи, що створюють капітал; кредит не залежить від процесу відтворення й відіграє вирішальну роль у розвитку економіки. Із зміцненням кредитної системи набувають поширення ідеї Г. Маклеода: кредит приносить прибуток, тобто він є "виробничим капіталом". Нова роль банків зумовила подальший розвиток капіталоутворюючої теорії. Основні аргументи прихильників Гана і Шумпетера: кредит безмежний, він є рушійною силою розширеного відтворення; кредит створює депозити, а отже, капітал; активи передують пасивам; банки всесильні [84, с. 79].

Кредит - позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається для тимчасового користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Це форма руху позичкового капіталу.

Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, з тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин.

Згідно Постанови від 18 лютого 2004 р. Правління Національного банку кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повергнення, платності та цільового характеру використання.

Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента.

У кредитних відносинах беруть участь дві сторони (суб'єкти кредитної угоди). Грошові цінності, стосовно яких укладається кредитна угода, є об'єктами кредиту.

Розрізняють такі основні форми сучасного кредиту, а отже і кредитних відносин:

Комерційний кредит — кредит, який надається одними підприємствами (фірмами, компаніями) іншим у формі продажу товару з відстрочкою платежу і оформляється векселем.

Банківський кредит — кредит, який надається кредитно-фінансовими установами (насамперед банками) будь-яким господарюючим суб'єктам у формі грошових позик.

Споживчий кредит — кредит, який надається банками, спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами та торговими компаніями приватним особам для придбання товарів тривалого користування.

Іпотечний кредит — кредит, який надається банками та спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами у формі довготермінових позик під заставу нерухомості.

Державний кредит — кредит, який надається державі (в тому числі місцевим органам влади) фізичними та юридичними особами.

Міжнародний кредит — кредит, який надається у формі валютних та товарних цінностей підприємствами однієї країни підприємствам та урядам інших країн.

Історичний досвід переконує, що товарно-грошова форма господарства переростає у товарно-кредитну форму, яка відповідає вищому ступеню розвитку суспільного виробництва.

Переростання товарно-грошового господарства в товарно-кредитне розпочалося наприкінці XIX ст., коли відбулось зрощення промислового і банківського капіталу, утворення фінансового капіталу, що знаменувало нову роль банків і швидкий розвиток кредитних відносин, підвищення їх ролі у розвитку економіки і житті суспільства. Кредитні відносини почали все глибше опосередковувати товарно-грошові відносини, що зумовило трансформацію останніх у товарно-кредитні.

Кредитні відносини вийшли за межі руху грошового капіталу і набули всеохоплюючого характеру. Через це позиковий капітал не можна тепер зводити лише до відокремленої частини грошового капіталу. Кредит є тим засобом, за допомогою якого гроші негайно перетворюються на капітал, що приносить відсотки. Позиковий капітал зрощується з промисловим і торговим капіталом. Позикові відносини проникли в усі форми капіталу. Адже рух грошей, товарів, капіталів, предметів споживання так чи інакше опосередкований кредитними відносинами.

Кредитні відносини стали важливим елементом руху державних фінансів. Сплачуючи податок, підприємець позбавляється частки одержаного доходу, а надаючи державі кредит — перетворює свої гроші на капітал. Держава використовує кредит для подолання незбалансованості державних фінансів через податкову систему і систему державних позик.