21. Земля як товар і фактор виробництва. Ціноутворення на ринку землі. Земельна рента та її економічний зміст в розрізі економічних вчень. Земельна рента в добувній промисловості та будівництві.

Земля - специфічний господарський ресурс, цінність якого постійно зростає. Це пов’язано з двома обставинами: 1) збільшенням попиту на сільськогосподарську продукцію (як на продукти харчування, так і сировину для промисловості) внаслідок зростання чисельності населення, його потреб; 2) скороченням природних ресурсів з огляду на ерозію грунтів і вилучення земель під промислове і міське будівництво. У результаті спостерігається тенденція скорочення господарських угідь на душу населення.

Земля є невідновлюваним фактором виробництва. При втраті тієї чи іншої частини земельного багатства стає неможливим відновити це багатство штучно.

Земля як фактор виробництва, а в сільському господарстві як найважливіший засіб виробництва приносить земельному власнику й товаровиробнику особливий вид доходу - земельну ренту. Земельна рента є специфічною економічною формою, у якій в сільському господарстві привласнюється дохід, отриманий від виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на певній земельній ділянці.

З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу - земельна рента. В широкому значенні рента - доход, який отримує власник капіталу, землі, облігацій тощо. В даному випадку зміст ренти багато де в чому співпадає зі змістом процента, якщо його розглядати в широкому значенні.

Ціна землі є капіталізованою земельною рентою. Власник землі погодиться продати свою ділянку за умови, що він отримає за неї таку суму, яка, будучи вкладена до банку, принесе йому процент, не нижчий від ренти.

У вузькому значенні  земельна рента - це не трудовий доход, який отримує земельний власник від землі. Підставою для отримання такого доходу є право власності на землю. Отже, земельна рента - це економічна форма реалізації власності на землю.

Власність на землю існує давно, тому слід розрізняти ренту докапіталістичну й капіталістичну. Докапіталістична земельна рента вилучалась на основі особистої залежності без посереднього виробника від власника й тому охоплювала весь додатковий продукт, а іноді й частину необхідного. Сучасна капіталістична рента виникає на основі прикладання капіталу до землі й тому виступає в загальній масі додаткового продукту як надлишок над середнім прибутком.

Отже, земельна рента за своєю природою - це ніщо інше, як надлишкова додаткова вартість. Причиною її виникнення є природні й соціальні монополії, характерні для сільського господарства, які породжують відповідно три основні види земельної ренти: диференціальну, абсолютну й монопольну.

Рента, як економічне явище, означає постійно отримувану частину доходу з капітала майна чи землі, що не вимагає від власника ніякої підприємницької діяльності. Земельна рента, як економічна рента з землі, є однією з форм розподілу створеного національного доходу. Земля - надто специфічний товар, тому ринковий механізм попиту і пропозиції просто не впливає на ціну землі. Специфіка землі як фактора виробництва та як товару визначається такими чинниками: по-перше, земля як ресурс характеризується обмеженістю. Обмеженість означає, що суспільство не може запропонувати більше ресурсів, ніж хотіли б мати люди. Пропозиція землі не збільшується, вона може лише зменшуватися, тоді як попит постійно зростає.

По - друге, специфіка земельного ресурсу як фактора - в тому що не тільки його кількісні параметри зменшуються, а й постійно знижуються і якісні характеристики.

По-третє, за умов загострення світової продовольчої проблеми вирішення питань реформування аграрного сектора економіки України набуває не лише суто національної, а міжнародної ваги.

По-четверте, “перегрів” економіки та її глобалізація зумовлюють посилений “тиск” на кожну ділянку землі з точки зору прикладання капіталу або її привласнення як об’єкта власності. Тобто монополія на землю як на об’єкт власності та господарювання є економічною умовою формування та привласнення усіх видів ренти.

Рентні відносини складаються також у добувній промисловості та будівництві.

Нині серед учених-аграрників і практиків утверджується думка, що земельна рента має вилучатися безпосередньо шляхом рентних платежів з кожного гектара землі залежно від його економічної оцінки, яку дано в державному земельному кадастрі.

Ціна землі має тенденцію до зростання. Особливо помітно підвищуються ціни на земельні ділянки в містах. Цьому сприяють зростання ренти та попиту на ділянки під будівництво.

В умовах розвинутих ринкових відносин в Україні значно поширюється оренда як форма господарювання, за якої на основі договору оренди між землевласником і орендарем останньому передається право володіння і користування землею за певну плату на певний термін.