16. Методика формування уявлень про предмети та явища природи.

Процес пізнавальної діяльності розпочинається із сприймання окремих явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Так, наприклад, під час першого знайомства з квіткою у дітей утворюються різні відчуття: це колір, форма, запах та ін. Всі ці ознаки самі по собі не існують, а належать конкретному об’єктові – квітці. Тому у свідомості дитини виникає її образ. Всі відчуття синтезуються, в цілісний образ, який має свою структуру.

Свідомо сприйняти предмет – означає впізнати і назвати його. Впізнавання здійснюється на основі попереднього досвіду. Сприйнятий образ ніби накладається на образи попередніх сприймань, які зберігаються і відтворюються у пам’яті. Результат сприймання – це створення цілісного образу об’єкта на основі безпосередніх відчуттів з участю образного мислення і пам’яті. Такий образ виникає та існує тільки при наявності об’єкта.

Уявляти – це не просто знати, а мисленно бачити, чути, відображати наочно. Уявлення – це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. На відміну від сприймання, уявлення є більш узагальненим образом, оскільки запам’ятовуються не всі ознаки, а найхарактерніші.

Якщо сприймання завжди одиничні, то уявлення бувають одиничними і загальними. Одиничні – утворюються на основі сприймання одного об’єкта і відображають одиничний предмет (береза). Загальні – відображають ряд подібних предметів і стосуються їх групи(дерево).

Уявлення, позначаються словом, терміном, а зміст їх виражається реченнями. Слово і речення є змістовими компонентами мовного відображення світу. Розвиток мови здійснюється з опорою на чуттєвий досвід, оскільки між словесним образом і наочним образом предмета повинен існувати тісний взаємозв’язок. Уявлення формуються не тільки на основі безпосереднього сприймання, але й в результаті уяви на основі актуалізованих відчуттів, які є в досвіді дитини.

Кожне уявлення має зміст, тобто ті зовнішні ознаки, властивості і зв’язки чуттєво-наочного образу, які були сприйняті різними органами чуття і які створюють цей образ. За змістом уявлення визначається освітня ціль і результат процесу навчання на уроці. У ході подальшого вивчення об’єкта відбувається розширення уявлення про нього.

Аналіз процесу утворення дозволяє виділити його об’єктивні, послідовні етапи:

а) чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта; б) усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження; в) запам’ятовування змісту уявлення; г) відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.

Умови формування природознавчих уявлень в учнів початкових класів:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природничих об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків. 2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням. 3. Організація усвідомлення змісту уявлення. 4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів. 5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта. 6. Організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.