- •Методи дослідження природознавства.
- •Зародження методики викладання природознавства.
- •О.Я.Герд - основоположник методики викладання природознавства
- •Становлення методики викладання природознавства.
- •К.Д.Ушинський про вивчення природи в початкових класах.
- •Погляди н.П.Ягодовського, п.О.Завітаєва. М.М.Скаткіна на викладання природознавства.
- •Система в. О. Сухомлинського по спілкуванню дітей із природою.
- •9. Перебудова початкової освіти в 80-роках та її вплив на викладення природознавства.
- •10. Основні принципи побудови програми з природознавства.
- •11. Аналіз природничого матеріалу в програмі предмета „я і Україна'" для 1-2 класів.
- •12. Аналіз програм з природознавства 3-4 класів.
- •Аналіз підручників з природознавства для 3-4 класів.
- •Освітні завдання з природознавства.
- •15. Формування наукового світогляду під час навчання природознавства.
- •Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів.
- •Естетичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •Характеристика природознавчих понять.
- •Методика формування уявлень про предмети та явища природи.
- •Формування природничих понять.
- •Організаційні форми навчання природознавства. Класифікація форм навчання природознавства.
- •Типи уроків з природознавства,
- •Урок - головна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Функції уроку та основні вимоги до нього.
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку. Структура предметного уроку.
- •Структура комбінованого уроку з природознавства.
- •Структура уроку на здобуття нових знань з природознавства.
- •Структура уроку узагальнення і систематизації знань з природознавства.
- •Фронтальні, групові та Індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання.
- •Екскурсії з вивчення природи їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку-екскурсії, організація і методика проведення Питання охорони природи на екскурсіях.
- •Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень Взаємозв'язок урочної і позаурочної роботи з природознавства.
- •Позакласна робота з природознавства, її значення і зміст.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота.
- •Масова позакласна робота. Організація і проведення натуралістичних заходів.
- •Методи навчання природознавства, їхня класифікація.
- •Методичні прийоми. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •39. Характеристика словесних методів навчання. Недоліки словесного викладання.
- •40. Характеристика наочних методів навчання. Загальні вимоги, особливості
- •41. Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.
- •42. Вибір методів навчання, їхнє поєднання в навчальному процесі з Природознавства.
- •43. Наочні засоби навчання природознавства. Особливості комплексного застосування засобів наочності на уроках природознавства.
- •44 Куточок живої природи, організація і його обладнання.
- •Географічний майданчик, методика роботи на ньому.
- •Навчально-дослідна ділянка, методика роботи на ній.
- •Обладнання кабінету природознавства для учнів молодших класів Робота вчителя в умовах кабінетної системи.
- •Навести фрагмент уроку з курсу „я і Україна" для 1-2 класів з показом специфічних методів і прийомів цих уроків (урок "Рослини - дерева, кущі, трави" 2 кл.)
- •Хід роботи
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •I. Організація класу до уроку II. Перевірка домашнього завдання
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
- •VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок
- •VII. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок
- •VIII. Підсумок уроку
- •Навести схему аналізу уроку природознавства.
- •Підготувати запитання для актуалізації опорних знань і чуттєвого досвіду учнів для уроку "Рослини лісу "Природознавство" 3 кл.)
- •57. Скласти план проведення масового натуралістичного заходу на природоохоронну тему.
- •58. Скласти план. Краєзнавчої екскурсії. В плані зазначити мету, місце проведення, обладнання та її хід.
- •59. Скласти план-конспект фрагменту уроку з використанням лабораторного досліду („Термометр", Природознавство 3 кл.)
- •60. Фрагмент уроку з використанням ботанічного матеріалу.
Індивідуальна позакласна робота.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до об’єктів і явищ природи. Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках природознавства і в позаурочній роботі. Спочатку він нестійкий, ситуативний і проявляється у збиранні марок, листівок, кольорових фотографій, на яких зображені рослини, тварини, явища природи; читанні дитячих книжок про них; перегляді телепередач. Однак все це школярі роблять безсистемно, нецілеспрямовано. Завдання учителя – вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмета, процесу пізнання природи. Відповідно до цього індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямована, планомірна. Розпочинається вона з побудови завдань на тому змісті і тих видах діяльності, якими цікавиться дитина. Наприклад, якщо вона збирає кольорові листівки про природу, рослини, то їй пропонується зробити з них тематичні підбірки, знайти до кожної з тем загадки, прислів’я, цікаву інформацію.
Важливим видом індивідуальної роботи є позакласне читання. Необхідно навчити кожного учня самостійно працювати з книжками про природу. На початковому етапі їх підбирають індивідуально з урахуванням інтересу до природи та до читання як виду діяльності, рівня оволодіння технікою читання. Слід рекомендувати учням не тільки прочитати, а й скласти коротке оповідання, намалювати малюнок або відшукати ілюстрації до прочитаного. Пізніше завдання змінюють, зокрема пропонується самостійно підібрати дитячі книжки про визначений предмет або явище природи, а потім працювати над ними.
Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнем мети завдання, його вагомості, від оволодіння способами виконання й оформлення його результатів, а також від оцінювання товаришами і учителем. Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за спільністю об’єднувати і залучати дітей до групової та масової позакласної роботи.
Групова позакласна робота.
Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності молодших школярів є гурток. Як правило, він називається гуртком юних натуралістів (юннатів). У практиці роботи школи зустрічаються й інші назви: «Юні друзі природи», «Люби і знай свій рідний край» тощо.
Дидактичними цілями роботи гуртка є розширення та поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької роботи, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями природоохоронної роботи.
Гурток об’єднує 15–20 учнів. Бажано, щоб вони були одного віку, що дозволяє ефективно керувати їх діяльністю. Робота гуртка може бути присвячена глибшому вивченню окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярі виявили особливий інтерес. Наприклад: «Пори року у нашій місцевості», «Рослинний світ нашої місцевості»– це у 3 класі.
В 4 класі тематика значно ширша, комплексна: «Скарби природи мого краю», «Таємниці життя лісу» тощо. Отже, розглядаючи загальну проблему, учитель планує роботу гуртка не менше двох занять на місяць. Під час планування враховуються індивідуальні інтереси дітей, їх вікові особливості.
Приблизний план роботи включає такі розділи:1. Тема занять.2. Форма занять. 3. Дата проведення занять. 4. Зміст і методи фронтальної роботи на занятті. 5. Зміст і методи індивідуальної роботи. Індивідуальні завдання з певної теми виконуються безпосередньо на заняттях (короткочасні спостереження, досліди, практичні роботи, діяльність із засобами наочності, з дитячою науково-популярною літературою). Вони бувають також випереджувальними або виконуються після проведення заняття і розраховані на тривалий час (кілька тижнів чи увесь термін роботи гуртка).
6. Форма звітності.
Засідання гуртка відбуваються і в класі, і на природі. Важливим є перше заняття гуртка, яке проводиться у формі екскурсії. На екскурсії організовується безпосереднє сприймання учнями об’єктів, з якими вони будуть працювати, ставляться задачі, які розв’язуватимуться у процесі роботи, викликаються позитивні емоції у дітей від спілкування з природою. Добре організоване вступне заняття допомагає школярам усвідомити, що в природі багато таємниць
Зміст кожного заняття відповідає темі плану. Учитель ретельно готується до його проведення, добирає цікаву інформацію, засоби наочності, зокрема діафільми та кінофільми. Вибрані методи повинні передбачати активну участь дітей у роботі гуртка. Тому на його засіданнях організовується актуалізація відомих знань та умінь, відбувається здобуття нових знань з різних джерел. Учні звітують про результати виконання завдань у формі записів у таблицях, тематично підібраних ілюстрацій, самостійно виконаних малюнків. Активність дітей зумовлюється використанням ігор, загадок, вікторин, головоломок, але з чітко визначеною дидактичною метою.
У гуртковій роботі значна увага приділяється природоохоронним заходам: озелененню і догляду за насадженнями у мікрорайоні проживання, підгодовуванню птахів узимку, охороні ранньоквітучих рослин, збереженню мурашників тощо. Не менш важливим видом роботи є виготовлення засобів наочності: гербаріїв, колекцій, роздаткових карток, тематичних альбомів, які використовують у процесі навчання природознавства. Робота гуртка нерозривно пов’язана з різними формами масової позакласної роботи.
