16. Формування природничих понять.

Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Поняття відображає істотні ознаки, які складають сутність окремих об’єктів або їх груп. У понятті як логічній категорії виділяються дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Обсяг характеризує кількість предметів і явищ, які відображаються поняттям, а зміст – сукупність істотних ознак, взаємозв’язки між якими утворюють структуру поняття.

За змістом поняття поділяються на прості і складні. А за обсягом розрізняються: одиничні і загальні поняття та категорії. Одиничні: обсяг дорівнює одиниці («річка Дніпро», «ромашка лікарська»), загальні – більше одиниці («річка», «місто», «звір», «дерево»), а категорії – це поняття найвищого рівня узагальнення («тварина», «рослина», «природа»).

Судження відображає зв’язки між предметами і явищами світу або між властивостями й ознаками одного об’єкта. Вони можуть стосуватися всієї групи об’єктів – це загальні судження («всі дерева мають один дерев’янистий стовбур»); якоїсь частини – часткові («деякі дерева мають листки у вигляді хвої») або одного предмета – одиничні («ялина має листя у вигляді хвої»).

Утворення суджень відбувається: а) безпосередньо при відображенні чуттєво існуючих об’єктів, їх ознак і зв’язків; б) опосередковано – шляхом умовиводів і міркувань.

Умовивід – це форма мислення, внаслідок якого із кількох суджень, через їх зіставлення та аналіз, виводиться нове судження. Можливі два види умовиводів: індуктивні і дедуктивні.

Індуктивний умовивід – це спосіб міркування від часткових суджень до загального. Формується він шляхом накопичення та аналізу конкретних даних, їх порівняння, виділення істотного, яке узагальнюється у визначенні. Наприклад, судження:— у шпака тіло вкрите пір’ям;— у сороки тіло вкрите пір’ям; у солов’я тіло вкрите пір’ям. Умовивід: тварина, тіло якої вкрите пір’ям - птахом.

Дедуктивний умовивід – це спосіб міркування від загального до конкретного. Наприклад, судження:— у всіх звірів тіло вкрите шерстю; ця— ця тварина вкрита шерстю. Умовивід: ця тварина – звір. Умовиводи є основною формою опосередкованого пізнання навколишньої дійсності.

Логічні операції з поняттями:

1. Узагальнення понять, що являє собою перехід від понять з меншим обсягом, але більшим змістом, до понять з більшим обсягом і меншим змістом. Воно здійснюється на основі встановлення родо-видових зв’язків. Родові поняття відображають істотні ознаки класу предметів або явищ, а видові – тільки окремої групи. Наприклад, в родове поняття «дерево» входять видові: «листяне дерево» та «хвойне дерево».

Поняття вищого рівня узагальнення формується на основі родових понять нижчого, і тоді вони виступатимуть для першого як видові. Наприклад, «тварина» – родове поняття щодо понять «звір», «птах», «комаха», але воно буде видовим до поняття «жива природа»

2. Обмеження понять – це дія, протилежна узагальненню, тобто перехід від роду до виду (дедуктивний шлях). Межею обмеження є видове поняття (в лісі).

3. Поділ поняття веде до розкриття його обсягу, зумовлює розподіл усіх об’єктів, які узагальнюються в ньому, на групи за певними істотними ознаками. Наприклад, усі звірі («тварини, тіло яких вкрите шерстю») за способом живлення поділяються на хижих, травоїдних, всеїдних.

Етапи розвитку понять: І – від чуттєво-конкретного сприймання до абстрактних понять (відчуття – сприймання – уявлення – абстрактне поняття); ІІ – від абстрактного до конкретного загального в мисленні (абстрактно-теоретичне мислення).

Умови формування природознавчих понять:

1. Організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих уявлень. 2. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак. 3. Забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном. 4. Організація закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту. 5. Організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях.