Екскурсії з вивчення природи їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів.
Урок-екскурсія – це особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою: на луках, у полі, лісі, саду тощо. На уроках-екскурсіях учні безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать їх у природній обстановці, тоді як у класі об'єкти, що вивчаються, ізолюються один від одного і від навколишнього середовища. Тому екскурсії допомагають значно глибше і повніше вивчити різноманітність явищ і об'єктів природи, встановити зв'язки організмів один з одним і з середовищем, з умовами існування. Екскурсія конкретизує програмний матеріал, що вивчається в класі, пов'язує школу з життям нашої країни, з життям природи, є основою краєзнавчої роботи класовода з учнями. Проведення екскурсій розвиває в учнів інтерес і навички до вивчення природи свого краю, спостережливість. Перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично. Під час екскурсій здійснюється виховна робота – розкривається багатство і краса рідного краю, прищеплюється бережливе ставлення до природи, звертається увага на раціональне використання природних багатств. Екскурсії з природознавства повинні бути пов'язані з усім процесом навчання. Тому програма з природознавства визначає мінімум обов'язкових екскурсій, необхідних для вивчення кожної теми. Але вчитель може вносити зміни у тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє засвоєння матеріалу, що вивчається. Згідно з програмою екскурсії мають приблизний розподіл за класами і річний – у кожному класі.
Підготовка вчителя до уроку-екскурсії, організація і методика проведення Питання охорони природи на екскурсіях.
Кожній екскурсії повинна передувати серйозна підготовча робота з боку вчителя й учнів. Насамперед необхідно визначити тему і мету екскурсії, розробити зміст. Наприклад у 3(2)-му класі вивчається тема «Тварини поля». Для ознайомлення молодших школярів із тваринами – шкідниками поля передбачена екскурсія. Учитель має визначити, які шкідники вивчатимуться (наприклад білан капустяний, капустяна попелиця, колорадський жук), і встановити, що слід вивчати з дітьми – зовнішній вигляд;– спосіб пересування;– спосіб живлення;– яку шкоду завдає сг.
Визначивши тему та мету екскурсії, вчитель сам повинен спочатку здійснити екскурсію за накресленим маршрутом. Це потрібно для того, щоб він мав можливість уточнити зміст екскурсії, був упевнений, що знайде все потрібне та заплановане, міг би визначити тривалість кожного етапу уроку-екскурсії тощо. На основі цієї екскурсії учитель складає план уроку-екскурсії з дітьми, в якому встановлює послідовність її проведення. Класовод повинен заздалегідь підготувати необхідне обладнання (папки для збирання рослин, совочки і ножі для їх викопування, сачки для комах тощо). Учнів попереджають про майбутню екскурсію напередодні або на попередньому уроці. При цьому зазначається точне місце її проведення, маршрут; тривалість екскурсії; що учні повинні взяти із собою та як вдягтися.
Учитель повинен обов'язково провести бесіду з техніки безпеки, а також розбити учнів на групи для проведення самостійної роботи. На екскурсії, коли діти знайомляться з дикими тваринами (у лісі чи музеї), учитель з метою правильного формування у молодших школярів певного поняття повинен дотримуватись такої послідовності: спочатку називає тварину, потім розповідає про повадки, способи живлення, деякі особливості будови, а далі пропонує уважно оглянути тварину. Робиться пауза (1—2 хв), під час якої діти оглядають тварину. Далі вчитель звертає увагу дітей на найхарактерніші ознаки тварини, наприклад: розглядають форму дзьоба, кігтів у дятла, з'ясовують, яке значення має подібна форма дзьоба для птаха, знаходять та розглядають кузню дятла і шишки. Учитель не повинен довго пояснювати, треба залучати дітей до активної самостійної роботи, збору матеріалу. Він має дати вказівки, показати прийоми роботи: як викопати рослину, як користуватися сачком тощо. На уроці-екскурсії вчителеві потрібно стежити за роботою учнів, допомагати їм у разі потреби. Проте не можна підказувати готової відповіді та виконувати за учня роботу.
Під час збору матеріалу на екскурсії треба звернути увагу учнів на охорону природи. Часто об'єктів збирається так багато, що частина їх викидається. При цьому знищуються корисні рослини і тварини. Тому збори об'єктів живої природи на екскурсії потрібно обмежити. Наприклад, треба збирати тільки ті комахи, що завдають шкоди сільському та лісовому господарству; рослини, які передбачені навчальною програмою, якщо їх достатньо в даній місцевості. А за рослинами і тваринами, що занесені до Червоної книги, лише спостерігати. їх ознаки вивчаються в навколишньому середовищі.
План підготовки: 1. визначення теми за програмою. 2. визначення виду. 3. Складання логічно понятійної системи змісту уроку. 4. Конкретизація змісту відповідно до об’єктів, які є на місці екскурсії. 5. визначення цілей уроку. 6. розробка методики проведення. 7. підготовка школярів. 8. підбір обладнання.
З1. Позаурочна робота учнів з природознавства її виховна і природоохоронна .
Позаурочна пізнавальна діяльність школярів здійснюється в позаурочний час. Вона визначається програмою з природознавства і є обов’язковою для кожного учня. Позаурочна робота спрямовується на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовують на наступних уроках, а також на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Така робота виконується в класі під керівництвом вчителя і вдома самостійно. Існують такі види класної позаурочної роботи: 1) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів («Умови життя рослин» 3 клас); 2) введення загально класного календаря погоди. Зміст його складають таблиця для запису щоденних спостережень за погодою; підсумкова таблиця для запису виявлених закономірностей зміни погоди щомісяця; місця, де відображаються наслідки спостережень дітей за змінами в житті рослин, тварин і праці людей. Для його оформлення використовуються записи, сюжетні і фрагментні малюнки і умовні позначення. Важливе систематичне і охайне введення календаря. Видами домашньої позаурочної роботи є домашні навчально-пізнавальні завдання і завдання з природознавства на літо. У доборі завдань на літо вчитель враховує, що завдання дають можливість: 1) практично застосувати знання і вміння, набутті учнями протягом року; 2)розширювати й поглиблювати їх; 3)готувати дітей до засвоєння змісту природознавства у наступних класах; 4)формувати пізнавальну самостійність, дослідницький підхід до вивчення природи; 5)виховувати бережливе ставлення до неї.
Аналіз програм щодо обсягу наступності навчання переконують у тому, що змістом літніх завдань повинні бути спостереження за неживою природою, рослинами, тваринами та їх змінами протягом літа, за працею людей, дослідницька робота на пришкільній ділянці, перевірка на практиці народних прикмет. Для спостережень слід добирати насамперед об’єкти, що передбаченні програмою з природознавства і трудового навчання, найхарактерніші для певної місцевості і відповідають інтересам дітей.