- •Методи дослідження природознавства.
- •Зародження методики викладання природознавства.
- •О.Я.Герд - основоположник методики викладання природознавства
- •Становлення методики викладання природознавства.
- •К.Д.Ушинський про вивчення природи в початкових класах.
- •Погляди н.П.Ягодовського, п.О.Завітаєва. М.М.Скаткіна на викладання природознавства.
- •Система в. О. Сухомлинського по спілкуванню дітей із природою.
- •9. Перебудова початкової освіти в 80-роках та її вплив на викладення природознавства.
- •10. Основні принципи побудови програми з природознавства.
- •11. Аналіз природничого матеріалу в програмі предмета „я і Україна'" для 1-2 класів.
- •12. Аналіз програм з природознавства 3-4 класів.
- •Аналіз підручників з природознавства для 3-4 класів.
- •Освітні завдання з природознавства.
- •15. Формування наукового світогляду під час навчання природознавства.
- •Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів.
- •Естетичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •Характеристика природознавчих понять.
- •Методика формування уявлень про предмети та явища природи.
- •Формування природничих понять.
- •Організаційні форми навчання природознавства. Класифікація форм навчання природознавства.
- •Типи уроків з природознавства,
- •Урок - головна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Функції уроку та основні вимоги до нього.
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку. Структура предметного уроку.
- •Структура комбінованого уроку з природознавства.
- •Структура уроку на здобуття нових знань з природознавства.
- •Структура уроку узагальнення і систематизації знань з природознавства.
- •Фронтальні, групові та Індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання.
- •Екскурсії з вивчення природи їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку-екскурсії, організація і методика проведення Питання охорони природи на екскурсіях.
- •Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень Взаємозв'язок урочної і позаурочної роботи з природознавства.
- •Позакласна робота з природознавства, її значення і зміст.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота.
- •Масова позакласна робота. Організація і проведення натуралістичних заходів.
- •Методи навчання природознавства, їхня класифікація.
- •Методичні прийоми. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •39. Характеристика словесних методів навчання. Недоліки словесного викладання.
- •40. Характеристика наочних методів навчання. Загальні вимоги, особливості
- •41. Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.
- •42. Вибір методів навчання, їхнє поєднання в навчальному процесі з Природознавства.
- •43. Наочні засоби навчання природознавства. Особливості комплексного застосування засобів наочності на уроках природознавства.
- •44 Куточок живої природи, організація і його обладнання.
- •Географічний майданчик, методика роботи на ньому.
- •Навчально-дослідна ділянка, методика роботи на ній.
- •Обладнання кабінету природознавства для учнів молодших класів Робота вчителя в умовах кабінетної системи.
- •Навести фрагмент уроку з курсу „я і Україна" для 1-2 класів з показом специфічних методів і прийомів цих уроків (урок "Рослини - дерева, кущі, трави" 2 кл.)
- •Хід роботи
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •I. Організація класу до уроку II. Перевірка домашнього завдання
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
- •VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок
- •VII. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок
- •VIII. Підсумок уроку
- •Навести схему аналізу уроку природознавства.
- •Підготувати запитання для актуалізації опорних знань і чуттєвого досвіду учнів для уроку "Рослини лісу "Природознавство" 3 кл.)
- •57. Скласти план проведення масового натуралістичного заходу на природоохоронну тему.
- •58. Скласти план. Краєзнавчої екскурсії. В плані зазначити мету, місце проведення, обладнання та її хід.
- •59. Скласти план-конспект фрагменту уроку з використанням лабораторного досліду („Термометр", Природознавство 3 кл.)
- •60. Фрагмент уроку з використанням ботанічного матеріалу.
VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок
6.1. Запитання для учнів: На яку сторону горизонту виходять вікна нашого класу?
З якої сторони горизонту знаходяться центральний вхід до нашої школи?
6.2. Гра. Кожному ряду пропонується завдання (на картці): відшукати важливий пакет за такими даними (для різних рядів різними). Умовою гри є швидкість виконання завдання. Завдання в пакетах: За допомогою компаса визначте, в якому напрямку від школи знаходиться :
Автовокзал?Педуніверситет?Дитячий садок?Хутрова фабрика?
VII. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок
7.1. Назвіть основні (проміжні) сторони горизонту.
За допомогою яких місцевих ознак визначаються сторони горизонту? Який прилад призначений для визначення сторін горизонту?Отже, як можна визначити основні і проміжні сторони горизонту на місцевості?
Зробимо висновок: основні і проміжні сторони горизонту можна визначити за Сонцем, за місцевими ознаками, а найточніше – за компасом.
7.2. Робота з зошитом.
Що означає орієнтуватися на місцевості?.Так, записуємо. Хто пригадає, яку будову має компас?
VIII. Підсумок уроку
Про які способи орієнтування на місцевості ви знали до сьогоднішнього уроку?
Про які дізналися на уроці?Яку тему потрібно було засвоїти, щоб про них дізналися?
Навести схему аналізу уроку природознавства.
1 .Загальні відомості. Дата, школа, прізвище вчителя, кількість присутніх і відсутніх учнів, який урок за розкладом. Підготовленість приміщення до занять, готовність учнів, своєчасність розпочатого уроку. Тема і мета уроку.
2.Виконання освітньої мети уроку. Методи і прийоми перевірки домашнього завдання. Види перевірки і оцінка знань. Аналіз питань опитування. Методи вивчення нового матеріалу. Достовірність фактичного матеріалу. Послідовність і системність у його викладі. Зв'язок нового з раніше вивченим, міжпредметні зв'язки. Логічна послідовність і завершеність усіх видів роботи. Практичні роботи і досліди на уроці, їх наочність, ефективність, правильність проведення. Наочні посібники. ТЗН та інше обладнання і методика його використання, зв'язок вивченого із спостереженнями в природі. Домашнє завдання, його вид, обсяг, складність і методика. Чи достатньо пояснювався матеріал, запропонований для опрацювання вдома.
3. Досягнення виховної мети уроку. Якості особистості, що формувалися в учнів на уроці: патріотичне, естетичне і екологічне виховання. Чи формувалася працелюбність, розвивалася і допитливість у вивченні природи? Як поєднувалися освітні та виховні завдання? Чи здійснювався індивідуальний підхід у вихованні учнів?
4.Виконання розвиваючої мети уроку. Розвиток самостійності і творчості учнів. Чи навчили їх прийомів логічного мислення, порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, індукції, дедукції? Чи достатньо розвивалось образне мислення учнів? Чи вчились діти прийомів логічної аргументації, всебічного розгляду предметів, планування? Чи практикувалося проблемне, частково пошукове чи дослідницьке навчання?
5.Поведінка учнів на уроці. Активна розумова праця. Рівень зацікавленості, сумлінності, дисциплінованості. Цілеспрямованість і зосередженість уваги. Чи однаково напружено працювали сильні і слабкі учні? Чим здебільшого регулювалася поведінка дітей: зацікавленістю матеріалом, загальною робочою атмосферою в класі, волею вчителя?
6.Стиль роботи вчителя на уроці. Чи володіє класом, чи вміє зосередити увагу учнів, створити робочу атмосферу, підтримувати дисципліну? Чи вміє організувати роботу, зацікавити нею дітей, підвищити їхню активність? Наскільки доступно з'ясував учитель матеріал, чи вміло виділив у ньому головне, істотне, що полегшило б сприймання. Вміння дібрати матеріал до різних видів навчальної роботи. Чи володіє творчими методами і прийомами навчання? Педагогічний такт, спостережливість, вдумливість, винахідливість, акуратність, емоційність вчителя, його зовнішній вигляд, культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція Чи користується авторитетом в учнів?
7.Наслідки уроку. Досягнення дидактичної мети, якість засвоєння учнями нового матеріалу. Позитивні і негативністорони уроку. Як уникнути виявлених недоліків?