17. Становлення друкарні Київського університету Св. Володимира. Роль Михайла Максимовича в розвитку наукової книги. Тематичний аспект наукового книговидання.

1833р. імператор Микола І підтримав прохання міністра освіти графа Сергія Уварова про заснування університету ім. Св. Володимира. Через рік відбулось його урочисте відкриття. Університет був другим вищим навчальним закладом на території підросійської України після Харківського університету. Початковою метою, що ставилась перед Київським університетом була боротьба з полонофільською київською інтелігенцією, яка була вороже налаштована до влади у ході Польського повстання 1830 – 1831 рр. Спочатку діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями історико-філологічним та фізико-математичним. Через рік відкривається юридичний факультет, згодом медичний, а філософський розділився на два автономні. Першим ректором університету був Михайло Максимович. Отже, відкриття університету стало видатною подією в суспільно-політичному та культурному житті України, з якою нерозривно пов'язаний подальший розвиток книгодрукування. Стосовно книгодрукування, то варто зауважити, що 1835 року при університеті засновано друкарню. Першим директором університетської друкарні став Павло Камінський. Цікаво, що разом з друкарнею строком на один рік передано штат друкарський працівників – три складальники, два друкарі, палітурник, які після річної роботи були відряджені хто куди, а частина – залишилась працювати. Важкий матеріальний стан примусив університет здавати друкарню в оренду на 12 років книгопродавцю І.Завадському. За угодою, укладеною із Завадським, він отримав звання університетського друкаря і став господарем друкарні, виплачуючи щороку 1000 руб. орендної плати на користь університету. Тут також видавались праці викладачів університету. Найпомітнішим серед усіх постатей Київського університету була постать Михайла Олександровича Максимовича.Важко навіть перелічити всі сфери його діяльності: ботаніка, історія, етнографія, лінгвістика, археологія, філософія, поезія... Діапазон інтересів, різнобічність і творча обдарованість М. Максимовича вражали його сучасників. Тож не дивно, що саме йому випала честь стати організатором і першим ректором Київського університету св. Володимира.

18. Типологія видавничої продукції.

Видавнича продукція — це сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий період.Відповідно до діючих у нашій країні стандартів видавнича продукція класифікується за багатьма ознаками, наприклад: переіодичністю- неперіодичне видання — це видання, яке виходить одноразово, продовження якого не передбачене; серіальне видання — це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків(періодичне і продовжуване); за цільовим призначенням - наукові та науково-популярні видання, офіційні та нормативні виробничо-практичні , навчальні (програма, посібник, підручник), довідкові(енциклопедія,довідник,словник) , рекламні (афіша, путівник, каталог); літературно-художні видання(усі твори художньої літератури) ; за знаковою природою інформації – текстові, нотні видання, катографічні, зображальні,видання для сліпих; за матеріальною конструкцією – книжкові, журнальні,газетні, буклетні, електронні видання; мовна ознака – оригінальні,перекладні,багатомовні, паралельні видання, видання з паралельним текстом; формат – малоформатні, мініатюрні, кишенькові видання, фоліанти, стандартних розмірів видання; повторність випуску – перше видання, перевидання( доповнене, виправлене, перероблене, розширене, переглянуте); категоріями читача – розділяються на видання для дорослого читача і видання для дітей і юнацтва.