19. Ранні спроби перекладів і видань Біблій на українських землях. Острозька Біблія. Видання Біблії літературною мовою хіх – початку хх століть.

Перші писемні згадки про переклад Біблії на давньоруську (староукраїнську) мову відносяться до другої половини ІХ ст. і пов’язані з імям болгарського просвітителя і проповідника Костянтина. Ідея першого в Європі повного видання Біблії церковнослов’янською мовою належить князю Костянтину Острозькому. Досі в усьому словянському світі,повної друкованої Біблії в одній книзі не існувало. Щоправда, білорус Францішек Скорина вже видрукував у Празі 1517-1519рр для свого народу, але вона також не була повною. Для написання Острозької Біблії був надісланий з Москви рукопис Генадійової Біблії 1499 р, бо цей переписаний переклад у Москві вважався найстарішим, здійсненим з грецької мови ще в київській школі переписувачів книг за часів Володимира Великого. Завершення друку Острозької біблії припало на 1581 рік. Загальний обсяг – 1256 с. 1663 року Острозьку Біблію перевидають в Москві. Дещо пізніше Москва вирішує виправити цю Біблію, 18 грудня 1751 рокупобачила світ друкована біблія, що згодом одержала назву Єлизаветинської. А в основі її – укр. Острозька Біблія. Переклад Пилипа Морачевського (інспектор Ніжинської гімнаії). кінець 40-х років (Кирило-Мефодіївське братство).Переклад чотирьох Євангелій Нового Заповіту українською мовою він закінчив восени 1861 року («Діяння апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир» було перекладено пізніше). Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш. Свою працю він розпочав у 1860-х роках. До нього приєднався Іван Нечуй-Левицький та Івана Пулюй. У 1881 Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала поки не згорів рукопис. Відновили працю . Видана після смерті Куліша. Перший, незначний наклад перекладених Огієнком чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки, Іоанна) побачив світ 1937 року у Львові, а 1939 року — додрукований у Варшаві. До цього видання було додано ще й «Псалтир». Переклад усієї Біблії завершено 11 липня 1940 року, але через військовий стан її не надруковано. Натомість через два роки друга частина Біблії — «Новий Заповіт. Псалтир» була додрукована ще раз. У 1955 році, нарешті, Біблійне товариство, прийняло рішення готувати до друку Огієнків переклад Біблії, і у 1962 року – у Лондоні вийшла Біблія. 1963 р – під час 2 Ватиканського Собору у Римі було затверджено текст Біблії перекладений та відредагований орденом василіан ( Хоменко, Барка,Костецький). Це 3 повний український переклад.

20. Макет анотованої каталожної картки.

Макет анат.кат.картки-це елемент вихідних відомостей видання, що являє собою створений і наведений у відповідності з певними вимогами запис, який містить найголовніші відомості про видання. Маке́т аното́ваної катало́жної ка́ртки має декілька елементів. Одним із них є анотація. Анотація — це коротка характеристика тематичного змісту видання (твору), його соціального і функціонального признчення, форми, виду та інших особливостей.У макеті анотованої каталожної карти анотація має складатися із 10-11 рядків обсягом не більше 500 друкованих знаків. Вона повина лаконічно розкривати зміст видання, тому що макет картки призначений для копіювання на каталожну картку для бібліографічного каталогу. арто зазначити, що макет анотованої каталожної картки літературно-художніх творів і творів, які не належать до таких дещо відрізняються. У першому випадку анотація повинна містити відомості про жанр твору, про автора, тему твору, місце і час подій, які в ньому відображаються. В іншому випадку крім жанру твору вказується ще короткий зміст теми, читацька адреса, а вперевиданнях — назву попереднього видання, якщо її було змінено, та рік випуску попереднього видання. У макеті анотованої каталожної карти анотація має складатися із 10-11 рядків обсягом не більше 500 друкованих знаків.

Наступний елемент бібліографічний опис, авторський знак, міжнародний стандартний(ISBN УДК, ББК)