11. Раннє українське друкарство. Діяльність Івана Федорова.

Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. Початок слов’янського друкування припадає на 1491 рік, коли відомий друкар Фіоль у Кракові надрукував дві книжки — „Часословець» і „Осмогласник». Обидві книги набрані кирилівським шрифтом, який є основою сучасної української та російської азбуки. На жаль, життя і діяльність ФіоляШвайпольта закінчилося трагічно. Саме за друкарську діяльність він був заарештований краківською інквізицією. Це сталося у 1491 році.Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510 року (точна дата його народження невідома). Вважають, що він навчався у Краківському університеті, який закінчив у 1532 році і здобув ступінь бакалавра. У 50-х-60-х роках XVI століття працював дияконом у церкві Ніколи Гостужського в Московському Кремлі, паралельно працюючи в анонімній друкарні, яку невдовзі було закрито. Згодом переїжджає до Львова, де з великими труднощами відкриває друкарню. У 1574 році він друкує „Апостол», який вважається першою українською друкованою книгою в Україні. Ця книга вийшла тиражем 1000 примірників обсягом 560 сторінок (збереглося 77 книг). У Львівській друкарні Іван Федоров видає й „Азбуку» — перший слов’янський підручник, надрукований кирилівським шрифтом. Обсяг книги — 80 сторінок (збереглося декілька примірників).У 1576 році Іван Федоров переїжджає до Острога, де на кошти князя Острозького відкриває друкарню, і за чотири роки (з 1578 по 1581) випускає у світ „Азбуку», „Псалтир», „Новий Завіт» (988 сторінок!), „Книжку зібрань речей найпотрібніших коротко викладених» та „Хронологію». За бажанням і на кошти князя Острозького (засновника Острозької вищої школи) у 1581 році Іван Федоров видає один з шедеврів давньоукраїнського друкарства — повну слов’янську „Біблію» (1256 сторінок, тираж — 2000 примірників).У 1582 році переїжджає знову до Львова, планує відкрити власну друкарню, але смерть перервала всі плани й наміри. 5 грудня 1583 року перший український друкар Іван Федоров помер. Похований у місті Львові в Онуфріївському монастирі. Після смерті Івана Федорова у 1583 його друкарське устаткування перейшло до Львівської Братської друкарні.

12. Проблема типології текстів. Класифікація текстів за різними критеріями.

Основою типології текстів можуть бути різні ознаки, залежно від мети дослідження.

У мовознавстві та лінгвістиці тексту термін «тип тексту» не має єдиної дефініції. Поряд з цим поняттям використовуються також такі класифікаційні категорії, як клас тексту, вид тексту, форма тексту та зразок тексту. Вказані терміни є синонімами, кожен з них застосовується залежно від поглядів того чи іншого лінгвіста. Дуже часто у синонімічному значенні вживається також термін «жанр», однак німецькі мовознавці наполягають на розмежуванні категорії «жанр» (нім. Gattung) як літературного терміну та категорії «тип тексту» (нім. Textsorte), що використовується по відношенню до ужиткових текстів.

Майже всі дослідники розрізняють діалогічні, монологічні та змішані тексти (класифікаційною підставою є той мовленнєвий матеріал, що наявний у творі).Іншим ґрунтом для класифікації текстів є характер вираженої інформації:- трансльований текст – це такий твір, в якому репрезентовано перенесену інформацію з тексту,переважно міфічного, біблійного та іншого характеру;- нетрансльований твір – це оригінальний текст, створений певним автором.

Класифікація типів текстів за домінуючим критерієм

Рольф Айгенвальд створив типологію текстів з огляду на 5 глобальних сфер використання:

Перший тип текстів: Газетні тексти (приклади: повідомлення, коментар, передова стаття та ін.);

Другий тип: Економічні тексти (приклади: рубрика «Економіка» у газетах);

Третій тип: Політичні Тексти (приклади: політична промова, резолюція, прокламація, памфлет та ін.);

Четвертий тип: Юридичні тексти (приклади: законодавчі тексти, судові вироки, договори та ін.);

П'ятий тип: Наукові тексти (приклади: наукова стаття, дисертація, монографія та ін.).

Класифікація типів текстів базується саме на функціональному підході:

Когнітивні тексти: наукові та популярно-наукові тексти;

Нормативні тексти: законодавчі тексти;

Інформативні тексти: повідомлення, коментар, новини, описи, протоколи, характеристики та ін.;

Апелятивні тексти: політична пропаганда, реклама, анонси, запрошення та ін.;

Дескриптивні тексти: пояснюють стан речей, як наприклад опис продукту у технічній документації;

Тривіально-наративні тексти: до них належать як твори художньої (біографічні романи), так і масової літератури (жіночі романи, детективи та ін.);

Естетично-креативні тексти: лірика, епос і драма.