- •Предмет і метод цивільного права.
- •2Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
- •Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види.
- •1) Майнові та особисті немайнові.
- •2) Абсолютні та відносні.
- •3) Речові та зобов'язальні.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види.
- •Повна цивільна дієздатність фізичної особи. Надання повної цивільної дієздатності.
- •Часткова і неповна цивільна дієздатність фізичної особи.
- •1)Дрібний побутовий правочин;
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Поняття юридичної особи. Створення юридичної особи.
- •Теорії юридичної особи
- •Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб
- •Цивільна право- і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •Види органів юридичної особи:
- •Господарські товариства як юридичні особи(
- •Речі як об’єкти цивільних прав. Класифікація речей.
- •Цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття і види правочинів.
- •Види правочинів.
- •Форми правочинів.
- •Умови дійсності правочину.
- •Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Поняття та види представництва.
- •Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства
- •Поняття, види та форма довіреності.
- •Форма довіреності
- •25. Позовна давність: поняття та види. Початок перебігу позовної давності.
- •26. Переривання та зупинення позовної давності. Правові наслідки спливу позовної давності.
- •1. Перебіг позовної давності зупиняється:
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття та зміст права власності.
- •Стаття 318. Суб'єкти права власності
- •Стаття 319. Здійснення права власності
- •31. Набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ.
- •Пособи набуття права власності.
- •Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва
- •Стаття 332. Набуття права власності на перероблену річ
- •32. Знахідка як підстава набуття права власності. Стаття 337. Знахідка
- •Стаття 338. Набуття права власності на знахідку
- •Стаття 339. Право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних із знахідкою
- •33. Скарб як підстава набуття права власності. Стаття 343. Набуття права власності на скарб
- •34. Набувальна давність. Стаття 344. Набувальна давність
- •35. Припинення права власності.
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки культурної спадщини
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •36. Право спільної часткової власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності
- •Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
- •Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором
- •Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
- •Стаття 366. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
- •37. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності
- •Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 372. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності
- •38. Віндикація як спосіб захисту права власності.
- •39. Негаторний позов як спосіб захисту права власності.
- •40.Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •41.Виникнення та зміст авторських прав.
- •42.Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
- •43.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності винаходів (корисних моделей).
- •44.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності промислового зразка.
- •45.Права, що випливають з патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •46.Комерційне найменування як об’єкт права інтелектуальної власності.
- •Момент виникнення права на комерційне найменування
- •47.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •1. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
- •48. Поняття, види та система зобов’язань.
- •Елементи зобов’язання.
- •Сторони у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •Принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання. – питання 51.
- •Припинення зобов’язань.
- •Неустойка та її види.
- •Порука та гарантія як види забезпечення виконання зобов’язань.
- •§ 4. Гарантія
- •Застава: поняття, види, підстави виникнення, предмет.
- •Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу.
- •Поняття та види цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття та види договорів.
- •Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •Укладення договору.
- •Договір купівлі-продажу: поняття, ознаки, форма, зміст.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки.
- •Договір дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття та зміст договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір найму житла.
- •Договір позички.
- •Договір підряду.
- •Договір побутового підряду.
- •Договір будівельного підряду.
- •Договір перевезення пасажира і багажу.
- •1. Пасажир має право:
- •Договір перевезення вантажу.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір зберігання: поняття, зміст, форма.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Договір страхування.
- •1. Страховик зобов'язаний:
- •1. Страхувальник зобов'язаний:
- •Договір доручення.
- •Договір позики.
- •Кредитний договір.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунка.
- •Договір про спільну діяльність.
- •Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди.
- •Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Зобов’язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою та неповнолітньою особою.
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадщина: склад, час та місце її відкриття.
- •Спадкоємці. Усунення від права на спадкування.
- •Спадкування за заповітом.
- •Спадкування за законом.
- •Здійснення права на спадкування.
- •Спадковий договір.
Договір найму житла.
1. За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
2. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом.
3. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 810-1. Оренда житла з викупом
1. Оренда житла з викупом є особливим видом найму (оренди) житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі - вигодонабувачу.
2. За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря.
3. Підприємство-орендодавець набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу.
4. Укладення та припинення договору оренди житла з викупом здійснюються на умовах та у порядку, визначених законом.
5. Істотними умовами договору оренди житла з викупом є:
1) найменування сторін;
2) характеристики житла, щодо якого встановлюються відносини оренди з викупом;
3) строк, на який укладається договір;
4) розміри, порядок формування, спосіб, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду;
5) умови дострокового розірвання договору;
6) порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання або припинення договору;
7) права та зобов'язання сторін;
8) відповідальність сторін;
9) інші умови, визначені законом.
7. Договір оренди житла з викупом є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом.
1. Договір найму житла укладається у письмовій формі.
2. Договір оренди житла з викупом підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
1. Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.
2. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
3. Наймач житла у багатоквартирному житловому будинку має право користування майном, що обслуговує будинок.
1. Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи.
2. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.
1. У разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Стаття 815. Обов'язки наймача житла
1. Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.
2. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.
3. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Стаття 816. Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним
1. У договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом.
2. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.
3. Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними.
4. Порядок користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору - встановлюється за рішенням суду.
Стаття 817. Право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на вселення інших осіб у житло
1. Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому.
2. Особи, які вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з іншими особами прав користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.
Стаття 818. Тимчасові мешканці
1. Наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, за їхньою взаємною згодою та з попереднім повідомленням наймодавця можуть дозволити тимчасове проживання у помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців).
2. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.
3. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них наймачем або наймодавцем вимоги про звільнення помешкання.
Стаття 819. Ремонт житла, переданого у найм
1. Поточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором.
2. Капітальний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймодавець, якщо інше не встановлено договором.
3. Переобладнання житлового будинку, в якому знаходиться житло, передане у найм, якщо таке переобладнання істотно змінить умови користування житлом, не допускається без згоди наймача.
Стаття 820. Плата за користування житлом
1. Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла.
Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.
2. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла.
Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.
4. Орендні платежі за договором оренди житла з викупом - періодичні платежі, які особа-орендар сплачує підприємству-орендодавцю відповідно до умов договору оренди житла з викупом протягом усього строку дії договору. Орендні платежі включають платежі на викуп обраного особою-орендарем житла, винагороду (дохід) орендодавця. Особа-орендар також зобов'язана компенсувати підприємству-орендодавцю витрати, визначені законом.
Стаття 821. Строк договору найму житла
1. Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.
2. До договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються положення частини першої статті 816, положення статті 818 та статей 822-824 цього Кодексу.
Стаття 822. Переважні права наймача житла
1. У разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.
Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.
Якщо наймодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір найму житла з іншою особою, наймач має право вимагати переведення на нього прав наймача та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк.
2. У разі продажу житла, яке було предметом договору найму, наймач має переважне перед іншими особами право на його придбання.
Стаття 823. Договір піднайму житла
1. За договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом.
2. Договір піднайму житла є оплатним. Розмір плати за користування житлом встановлюється договором піднайму.
3. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла.
4. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму.
5. До договору піднайму не застосовується положення про переважне право на укладення договору на новий строк.
Стаття 824. Заміна наймача у договорі найму житла
1. На вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем.
2. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.
Стаття 825. Розірвання договору найму житла
1. Наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.
Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.
Наймач має право відмовитися від договору найму житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання у ньому.
Дострокове розірвання договору оренди житла з викупом до моменту набуття орендодавцем права на житло здійснюється у порядку, визначеному законом. Договір оренди житла з викупом може бути розірвано у випадках, визначених законом.
2. Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:
1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;
2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає.
За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла.
Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла. На прохання наймача суд може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік.
3. Договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї.
Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.
4. Якщо наймач житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення цих порушень.
Якщо наймач або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму житла.
1. У разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Наймодавець має право:1) вимагати прийняття житла наймачем у разі укладення консенсуального договору;2) вимагати використання житла виключно для проживання (дотримання цільового призначення);3) вимагати збереження житла та підтримання його в належному стані;4) надавати згоду наймачеві на перевлаштування та реконструкцію житла;5) вимагати своєчасного внесення плати за житло та комунальні послуги;6) вимагати здійснення поточного ремонту житла;7) надавати згоду на вселення інших осіб у житло для постійного проживання у ньому, на укладення договору піднайму, на заміну наймача у договорі найму житла;8) вимагати розірвання договору з підстав, встановлених законом та договором;9) вимагати повернення житла після закінчення строку дії договору в стані, в якому воно перебувало на момент передання.
Наймодавець зобов’язаний:1) передати житло, придатне для постійного проживання у ньому, наймачеві;2) здійснювати капітальний ремонт житла, якщо інше не встановлено договором;3) тощо.
Наймач має право:1) вимагати передання йому житла, придатного для постійного проживання у ньому;2) вселити у житло інших осіб, для постійного проживання у ньому;3) дозволити тимчасове проживання у помешканні іншої особи (тимчасового мешканця);4) вимагати здійснення капітального ремонту житла;5) на переважне укладення договору найму житла на новий строк;6) на переважне придбання житла перед іншими особами;7) на укладення договору піднайму;8) вимагати заміни іншим наймачем;9) вимагати розірвання договору з підстав, встановлених законом або договором.
Наймач зобов’язаний: 1) прийняти житло в найм за консенсуальним договором;2) вимагати щоб помешкання було придатним для постійного проживання в ньому;3) використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані;4) не провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця;5) своєчасно вносити плату за житло та самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму;6) погодити із наймодавцем вселення у помешкання інших осіб для постійного проживання та піднаймачів, заміну на іншого наймача, попередити про вселення тимчасових мешканців;7) здійснювати поточний ремонт житла;8) повернути помешкання після закінчення строку дії договору або його розірвання.
