76. Договір про спільну діяльність.

Стаття 1130. : За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Ознаки договорів про спільну діяльність:

1) здійснення на підставі цих договорів спільної діяльності учасників цивільних відносин для досягнення будь-якої мети, яка не суперечить закону;Спільність діяльності полягає у спільному вчиненні дій, які спрямовані на досягнення єдиного для всіх результату.

2) наявність у сторін цих договорів загального інтересу;За договорами, що належать до інших груп (про передання майна у власність, тимчасове користування ці інтереси є протилежними).

3) організаційний характер цих договорів; Законом чітко врегульовано порядок (послідовність) спільного ведення справ за цими договорами.

4) наявність зовнішніх відносин сторін цих договорів;Сторони цих договорів для досягнення спільної мети завжди вступають у зовнішні відносини з іншими особами, які не є сторонами договору про спільну діяльність.

5) особистий (фідуціарний) характер цих договорів;Вони виконуються, як правило особисто їх сторонами.Припиняється у всіх випадках вибуття одного із учасників, якщо домовленістю між сторонами не передбачено збереження договору.

6) спільність форми цих договорів. Вони укладаються у письмовій формі (ч.1 ст. 1131 ЦК).

Сторони можуть установити особливий порядок ведення спільних справ (ст. 1135), погашення витрат і збитків від загальної діяльності (ст. 1137), розподілу отриманого прибутку (ст. 1139), припинення спільної діяльності (ст. 1141). ЦК України не обмежує участі підприємців і просто фізичних осіб у спільній діяльності. Більше того, Цивільний кодекс України в ст. 1130 навіть установлює, що спільна діяльність може вестися як з об’єднанням внесків, так і без їхнього об’єднання. Наприклад, договори про спільну науково-технічну, освітню діяльність тощо.

Залежно від правового результату, на досягнення якого спрямовуються зобов’язання із спільної діяльності, їх прийнято поділяти на два види:

1) зобов’язання із спільної діяльності без створення юридичної особи, які виникають на підставі договорів про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК);

Вони, у свою чергу, залежно від об’єднання вкладів, поділяються на два види:

а) договори про спільну діяльність на основі об’єднанням вкладів (договір простого товариства);Особливістю цього договору є те, що при його укладенні не просто об’єднуються певні майнові цінності, а створюється внаслідок цього спільне майно, наприклад, одержання прибутку.

б) договори про спільну діяльність без об’єднання вкладів (договори про спільну діяльність у широкому розумінні).

Наприклад, договір співвласників квартир багатоквартирного будинку про спільну охорону, договір про проведення виставки, конференції, семінару, тощо.

У таких випадках для проведення відповідних заходів можуть виділятися певні майнові цінності, однак, спільне майно не створюється.

2) зобов’язання із спільної діяльності зі створенням юридичної особи, які виникають на підставі засновницького договору. У сфері господарювання засновницькі договори вважаються різновидом договорів про спільну діяльність.Разом з тим, між ними є суттєві відмінності: по-перше, у меті укладення: договір про спільну діяльність укладається для досягнення будь-якої спільної для всіх його сторін мети, що не суперечить законові, і припиняється у зв’язку із її досягненням; засновницький договір укладається для створення юридичної особи і з досягненням цієї мети, як правило, не припиняється;

по-друге, у предметі регулювання: договір про спільну діяльність не визначає правового статусу юридичної особи; засновницький договір же регулює правовий статус створеної на його підставі юридичної особи; по-третє, у правовому режимі власності: на підставі договору про спільну діяльність виникає право спільної часткової власності його учасників, а на підставі засновницького договору – право приватної власності створеної юридичної особи.

Таким чином, відповідно до ст. 1130 ЦК України засновницький договір не належить до групи договорів про спільну діяльність.

Основною формою здійснення спільної діяльності є договір простого товариства : За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

До істотних умов договору простого товариства належать:1) предмет договору;2) мета договору;3) вклади учасників;4) правовий режим виділеного для спільної діяльності майна;5) покриття витрат та збитків учасників, розподіл прибутку;6) координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ; 7) інші умови, які визначаються за домовленістю сторін.

Предметом договору простого товариства є сукупність дій його учасників, які характеризуються певними ознаками:1)вони мають спільний характер, тобто всі учасники здійснюють єдину (спільну) для всіх діяльність;2)вони спрямовані на досягнення спільної мети, яка не суперечить законові;3)вони повинні мати чітку визначеність, або деталізацію.Дії, які складають предмет договору, можуть бути як фактичними, так і юридичними, а також бути різними за змістом (будівництво, виготовлення продукції, надання послуг тощо).

Вклади учасників.1) гроші та предмети матеріального світу; 2) майнові права;3) професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв’язки.Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.(Відсутність грошової оцінки вкладів означає не укладення договору).

+ ЦКУ