- •Модуль 6. Українська література
- •Лекція зм 37. Тема: Вступ. О.Довженко. „Зачарована Десна”,
- •1. Вступ. Роль української літератури воєнних літ.
- •2. О.Довженко. Огляд життя і творчості.
- •О.Довженко «Україна в огні»
- •4. О.Довженко. «Зачарована Десна»
- •3. Ідейно-художній аналіз твору.
- •Огляд життя і творчості Василя Барки.
- •Біографія
- •Перша світова війна
- •Модуль 7. Українська література за межами України (проза) Лекція зм 38. Тема:Василь Барка (Очерет). „Жовтий князь” (оглядово)
- •1. Огляд життя і творчості Василя Барки.
- •2. Трагедія 1933 р. У романі «Жовтий князь».
- •Вища освіта
- •Літературний дебют
- •Друга Світова Війна
- •Втеча на Захід
- •Еміграція до Америки
- •Творчість
- •Відомі твори
- •2. Трагедія 1933 р. У романі «Жовтий князь».
- •3. Ідейно-художній аналіз твору.
- •Лекція зм 39. Тема: Іван Багряний. „Тигролови” (скорочено)
- •Огляд життя і творчості Івана Багряного(1906-1963).
- •Роман «Тигролови» - жахливі картини бамлаГу
- •3. Образ г. Многогрішного.
- •4. Характеристика образів родини Сірків.
- •Лекція зм 40. Тема: Улас Самчук „Марія” План
- •1 Життєвий і творчий шлях Уласа Самчука (1905—1987)
- •Роман-спалах Уласа Самчука Марія
- •3. Сюжетно-композиційні особливості.
- •4. Проблематика твору.
- •1 Умови виникнння «шістдесятництва».
- •2. В.Симоненко: шлях метеора.
- •Громадянська, патріотична лірика.
- •4. Філософська та інтимна лірика.
- •2. Громадянська та патріотична лірика.
- •3. Інтимна лірика.
- •Д. Павличко – пісняр.
- •Лекція зм 43. Тема: Іван Драч. „Крила”, „Балада про соняшник”, „Балада про вузлики”
- •Життя і творчість і. Драча.
- •Самобутність і неповторність лірики поета
- •Життя і творчість і. Драча.
- •Самобутність і неповторність лірики поета
- •1. Життєвий та творчий шлях.
- •2. Аналіз поезій
- •2. Аналіз поезій
- •1. Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко.
- •2. Провідні мотиви лірики.
- •3. Ідейно-художній аналіз роману у віршах „Маруся Чурай”.
- •Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко.
- •2. Провідні мотиви лірики.
- •Ідейно-художній аналіз роману у віршах „Маруся Чурай”.
- •Модуль 9. Українська проза Лекція зм46. Тема: Олесь Гончар. «Собор», «Тронка» (скорочено)
- •1 Життєвий і творчий шлях Олеся Гончара.
- •«Собор» як символ духовної краси людини.
- •3. Ідейно-художній аналіз роману «Собор».
- •3. «Тронка» (скорочено)
- •1. Життєвий і творчий шлях Гр. Тютюнника.
- •2. «Мала» проза
- •2. «Мала» проза
- •1. Розповідь про поета.
- •2. Духовність творів поета.
- •3. Основні теми поезій.
- •Духовність творів поета.
- •Основні теми поезій.
Лекція зм 39. Тема: Іван Багряний. „Тигролови” (скорочено)
Тема: ознайомити учнів із розвитком української прози першої половини ХХ ст. за кордоном, визначити основні тенденції, найвідоміших представників; зацікавити особистістю та творчістю І. Багряного;допомогти учням усвідомити ідейно-художні й жанрові особливості твору, його естетичну й пізнавальну цінність; розвивати навички колективної та самостійної роботи з літературними джерелами, творчі здібності, вміння аналізувати, досліджувати, представляти в цікавій формі результати своєї роботи, висловлювати власні думки; виховувати прагнення до самореалізації, розвитку здібностей, активної життєвої позиції.
План
1. Огляд життя і творчості Івана Багряного.
2. Роман «Тигролови» - жахливі картини БАМЛАГу
3. Образ Г. Многогрішного.
4. Характеристика образів родини Сірків.
Українська література збагатилася талановитими прозовими творами, що з'явилися з-під пера західноукраїнських письменників та митців-емігрантів. Серед потоків модерних стильових течій У. Самчук обрав собі шлях класичного реалізму. Відомий прозаїк, духовно близький до представників «Празької школи», він своєю повістю «Марія» (1933) довів невичерпні можливості цього стилю, в річищі якого працювали І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко та ін. Письменник одним із перших звернувся до художнього осмислення найбільшого лиха українського народу — голодомору 1932-1933 років, розкривши його на прикладі гіркої долі селянської родини. Події розгортаються довкола центрального персонажа — Марії (від її сирітського дитинства до сумної старості), котра постає символом української жінки, втілюючи в собі національний культ матері та євангельський образ Божої Матері. Повість «Марія» — звинувачувальний літературний документ проти широкомасштабного нищення українського села, свідомо реалізованого більшовиками. Прагнення прозаїка бути «літописцем українського простору» з усією повнотою здійснилося в романі-трилогії «Волинь» (1928-1937), що детально розкриває життєвий шлях Володька Довбенка на драматичних зламах національної історії першої половини XX ст. Поглиблений інтерес до минувшини рідного краю, що його переживала творча інтелігенція міжвоєнного двадцятиліття, зумовив появу низки повістей і романів, в основу яких покладалася героїчна тематика києво-руського чи козацького періодів. Увагу тогочасного читача привернули повісті Катрі Гриневичевої («Шоломи на сонці», 1928; «Шестикрилець», 1935), спрямовані на художнє осмислення подій у Галицько-Волинській землі на межі XII—XIII ст., зокрема непересічна постать князя Романа Мстиславича та боротьба за утвердження запроваджуваних ним державотворчих ідей, коли його справу довелося продовжувати вже простим галичанам — полонинським пастухам на чолі з Дужем.
Помітною в прозі тих літ виявилася трилогія Б. Лепкого «Мазепа», яку він почав писати ще у 20-х роках. Монументальний твір про героїчну спробу українства визволитися з-під московського ярма характеризувався перевагою романтичної манери зображення над аналітичним осягненням подій початку XVIII ст., спричиняючи ліризацію оповіді, посилення в ній ефекту авторської присутності. Унікальним явищем в українській історичній прозі 30-х років був доробок Наталени Королевої, в жилах якої текла іспанська та українська (сіверська) кров. Захопившись археологічними студіями, письменниця цілком свідомо обирала коло своїх літературних мотивів, переосмислювала або євангельські сюжети про Ісуса Христа («Во дні они», 1935; «Оиігі е$ї уегіїах?», тобто «Що є істина?», 1939), або гостродраматичні події пізнього Середньовіччя, коли було винайдено порох — «диявольський вогонь» (повість «1313», 1935), або ж фатальні сторінки з періоду панування римського імператора Публія Енія Адріана з ІІ ст. н. е. («Сон тіні», 1938), або ж родова хроніка іспанського пращура письменниці з XVI ст.— Карлоса Лачерди, який завдяки Адамові Дуніну-Борковському оселився на благодатній Волині («Предок», 1937). (За Р. Мовчан)
«Я читав Багряного тільки "Тигролови" і вважаю, що Багряний може виробитись на серйозного і дуже цінного письменника»,— писав В. Винниченко.
Творчість І. Багряного — від «Тигроловів» до «Саду Гетсимансько- го», від роману «Людина біжить над прірвою» до памфлета «Чому я не хочу вертатись до СРСР» — це й автобіографія письменника, і «великий, вопіющий, страшний документ», за висловом того ж В. Винниченка. Хто ж він, І. Багряний? У чому його сміливість і в чому щастя?
