6.3.7. Ради приватного порядку

Підведемо перші підсумки. Для трьох модульних станцій успішно зроблений структурний синтез із використанням різних моделей: циклограми, функціонального плану, причинно-наслідкової моделі. Ступінь деталізації (виконавчий пристрій, засоби керування й контролю, схемні рішення) може варіюватися, а результат може бути перетворений в алгоритм керуючої програми. Як це зробити - розглянемо далі (варіантів трохи).

Про себе відзначимо, якби ми не розділили систему на три станції, а розглядали цілком, те « », напевно, до рішення ще було б далеко. Як і в багатьох детективних історіях, пошук відповіді спочатку розростається в усі сторони, а потім замикається на одному рішенні, що відразу здається майже очевидним, але після того, як Вам його вказали або Ви його знайшли. Тут головне, не упустити ту ниточку, що веде до цього рішення, а можливостей її упустити або відкинути, як несуттєву, досить багато, як і в гарному детективі. Тому - перше - скрупульозність на всіх: етапах структурного синтезу - дріб'язків ні, друге - не кидати нічого початого, доводити все до результату (позитивної або негативного, але не потребуючої перевірки), і третє - не боятися - дорога «по цій ниточці» однаково приведе Вас до правильного рішення. А тепер - небагато з нашого досвіду.

Як можна довше займайтеся технічним завданням, не переходите до побудови схем і вибору встаткування доти, поки не відчуєте, що для Вас це вже формальність, і система у Вашій уяві вже надійно працює. Помилка в технічному завданні не тільки сама «продуктивна» у плані наслідків, але й сама непомітна, якщо Ви перейшли до технічної реалізації або налагодження системи.

Спробуйте представити створення такої системи як готування торта, що складає з 5...15 коржів з різними прошарками крему, суфле, горіхів, желе, повидла. Наприклад: - технічне завдання, - опис процесу роботи, -виділення «молекул» або виконавчих пристроїв, - формальний опис процесу, - логічний синтез, - формальний опис «молекул» або пристроїв, - узгодження параметрів обміну інформацією й енергією між частинами системи, - вибір технічних засобів, - розробка інструкції зі складання й пуску системи, - складання й налагодження системи, - пробний пуск. Зручніше складати коржі один на одного по одному, і щораз верхній корж намазувати тим, чим покладено по рецепті. Але можна намазати всі коржі окремо, а потім пробувати скласти їх у торт і не забути про порядок. Ще сутужніше перемазувати ті коржі, які вже лежать друг на другу й між ними чогось не вистачає або вже є багато крему або повидла, що виявилося тоді під рукою. У нашім прикладі цьому відповідає готовий проект системи, при відсутності підходящих елементів, способу їхнього з'єднання, технології складання й налагодження.

Виявите об'єктивність при виборі моделі системи, вона повинна не тільки подобатися Вам, але й відповідати завданню на всіх етапах життєвого циклу, «поки модернізація й технічний прогрес не розлучать їх».

Якщо завдання більша, а у Вас немає досвіду розробки систем з 30 і більше «молекул» або виконавчих пристроїв, постарайтеся розділити більшу систему на частині, і задати умови їхньої взаємодії. Після цього приступайте до розробки менших систем і тільки потім - до розробки великої системи, що їх об'єднає. Завдання, що Вам попадеться наступний раз, здасться більше простій.

Не думайте, що перехід від наявних у розпорядженні технічних засобів до інших (нов і дорогим) швидко приведе до рішення завдання. Можливо, Вам доведеться ще освоювати й нову техніку, і довідатися про неї те, про що в рекламі забули згадати.

Чим більші значення приймають енергетичні параметри дії (тиск, швидкість, сила, потужність і ін.), тим відповідальніше ставитеся до всієї системи. Будь-який неврахований фактор може направити цю енергію самим непередбаченим образом і привести до руйнування. Заздалегідь придумуйте схеми для настроювання енергоємних модулів і перевірки їхньої роботи до з'єднання з іншою системою.

Залучайте до Виконання кожного етапу декількох фахівців або стажистів і учнів. Проектування це теж система, а наявність паралельних ланцюжків, як відомо, підвищує надійність будь-яких систем. Почуття успішного завершення проекту, якщо Ви були з однодумцями, тільки підсилиться, і крім працюючої системи виросте ще й команда професіоналів-розроблювачів. Це може бути навіть важливіше однієї працюючої системи.