3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років.

Дільничний педіатр (лікар– лікар ЗПСМ) оглядає дітей щорічно. Діти перших трьох років життя оглядаються дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) диференційовано, частота оглядів залежить від віку та стану здоров’я дитини при народженні.

Дільничний педіатр (лікар ЗПСМ) та молодший спеціаліст з вищою медичною освітою при проведенні профілактичних оглядів використовують скринінг-програми для визначення контингентів дітей, які підлягають оглядам лікарями спеціалістами.

У разі відсутності у закладах охорони здоров’я відповідної адміністративної території лікарів спеціалістів з патології дитячого віку, огляди дітей у декретовані строки здійснюють лікарі спеціалісти, які надають медичну допомогу дорослому населенню (у разі наявності відповідних документів).

Лікар стоматолог щорічно здійснює дітям санацію після попереднього огляду зубів та ротової порожнини.

Молодший спеціаліст з вищою медичною освітою проводить:

• скринінг тести;

• антропометричні вимірювання;

• попередню оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку дитини;

• вимірювання гостроти слуху;

• вимірювання гостроти зору;

• туберкулінові проби.

3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення.

При щорічних оглядах проводиться:

• збір анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети, затвердженої цим наказом;

• антропометричні вимірювання (ріст, вага);

• вимірювання артеріального тиску;

• пальпація молочних залоз, гінекологічний огляд жінок з 18 років ( при відсутності патології – 1 раз на 3 роки), у дівчат з 15 років (за їх поінформованою згодою) - пальцьове ректальне або бімануальне обстеження;

• вимірювання гостроти слуху;

• вимірювання гостроти зору;

• аналіз крові (вимірювання ШЗЕ, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину);

• аналіз сечі на білок;

• ЕКГ (з 15 років – щороку);

• вимірювання внутриочного тиску (після 40 років);

• рентгенологічне обстеження органів грудної клітини – 1 раз на 2 роки;

• маммографія жінкам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);

• УЗД простати чоловікам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);

• пальцьове обстеження прямої кишки (з 30 років);

• пневмотахометрія;

• огляд дільничним лікарем (лікарем ЗПСМ);

• огляд лікарями спеціалістами за показами.

Зазначений обсяг обстежень при диспансеризації населення є обов’язковим.

Адміністративні території та заклади охорони здоров’я, які мають достатні матеріально-технічні та кадрові ресурси, можуть проводити щорічні диспансерні огляди населення із залученням більш широкого кола спеціалістів та більшим обсягом лабораторних та інструментальних обстежень.

По мірі впровадження сучасних медичних технологій та методів диспансеризації обсяги обов’язкового обстеження населення при диспансеризації будуть розширені.

4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення

Диспансеризація населення проводиться виключно у відповідності до обов’язкового обсягу досліджень, визначених Порядком.

Територіальні органи охорони здоров’я:

• розробляють загальний план диспансеризації населення на відповідній адміністративній території;

• розраховують та забезпечують потребу у кадрах, додатковому технічному оснащенні, реактивах тощо;

• організовують підготовку необхідної кількості бланків облікової документації;

• уточнюють чисельність населення, яке підлягає диспансеризації;

• забезпечують участь усіх закладів охорони здоров’я, клінік та кафедр вищих медичних навчальних закладів усіх рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти у проведенні диспансеризації, додатковому обстеженні осіб, які цього потребують, диспансерному спостереженні за хворими та особами з факторами ризику, у тому числі для диспансерного обстеження дорослих та дітей віком до 18 років районів (насамперед сільських) та міст з проблемами кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації;

• забезпечують бригади необхідним обладнанням та транспортними засобами;

• спільно із засобами масової інформації, центрами здоров’я забезпечують населення доступною інформацією щодо мети, завдань та порядку проведення диспансеризації населення.