Лікар загальної практики / сімейний лікар Значення сучасних комп’ютерних технологій у практиці сімейного лікаря. Основи інформаційного забезпечення амбулаторії сімейного лікаря

Традиційна схема інформаційного забезпечення охорони здоров'я передба­чає, що кожна лікарня, виходячи зі своїх особливостей, формує власні медичні бази даних і створює відповідне програмне забезпечення. Сучасним завданням більше відповідають персоніфіковані медичні бази даних населення адміністра­тивної території (міста, району), які створюються в амбулаторіях сімейної ме­дицини. На кожного жителя впродовж усього його життя збирається медична, статистична і медико-економічна інформація. У цьому плані сімейний лікар як лікар першого контакту має певні переваги, у нього є вірогідні дані про рух насе­лення на ділянці (особи, що вибули, прибули). Крім того, сімейний лікар формує маршрути обстеження і лікування своїх пацієнтів і, таким чином, має безпосеред­нє відношення до розподілу як обсягу медичної допомоги, так і витрат на її надання.

Первинна інформація про населення при формуванні баз даних (персоніфіко­вані відомості) вноситься через автоматизоване робоче місце сімейного лікаря, яким може користуватися також інший співробітник амбулаторії сімейної меди­цини. Зазвичай слід передбачити можливість надання нових даних про пацієнтів, які прибули, видалення інформації про вибулих і померлих, редагування низки параметрів (зміна прізвища, адреси тощо). «Досилання» інформації потрібно й у випадку направлення пацієнтів на лікування й обстеження в інші медичні закла­ди. Слід звернути увагу, що при первинному заповненні бази в автоматизовано­му режимі на кожного жителя формується унікальний символьно-цифровий код, а в разі обладнання кількох робочих місць запроваджується локальна мережа.

Бази даних окремих ділянок при підсумовуванні дають змогу формувати реєстр населення (міста, району). Дану роботу здійснює адміністратор системи за допо­могою спеціально розроблених інтерфейсів. Можливий обмін будь-якою іншою інформацією за потреби з використанням електронної пошти або електронних но­сіїв. Корисним є розроблення технологій (протоколів), що дають змогу проводи­ти оброблення і «досилання» інформації в первинні бази даних без розгортання комп'ютерних мережу поліклініці. Аналогічними протоколами можна користува­тися ідля реєстрації медичної допомоги пацієнтам на фельдшерсько-акушерських пунктах. Зазначені протоколи щомісяця передають в амбулаторію сімей­ного лікаря, де їх обробляють і ці відомості заносять у базу даних дільниці.

Упровадження інформаційних технологій у загальну практику — сімейну медицину здійснюється на підставі Закону України «Про Національну програму інформатизації» від 4.02.1998 р. за № 74 та Наказу МОЗ України «Про галузеву систему наукової медичної інформації в єдиному інформаційному полі охорони здоров'я України» від 13.07.1998 р. за № 19.

Упровадження інформаційних технологій у галузь охорони здоров'я пов'язано, зокрема, з відпрацюванням взаємодії різних рівнів надання медичної допомоги.

Медичний кластер передбачає об'єднання наявної комп'ютерної техніки за­кладів охорони здоров'я відповідно до рівнів надання медичної допомоги (медич­них послуг), що використовуються спільно і працюють як єдина уніфікована сис­тема для вирішення поставлених завдань, зокрема для підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, забезпечення фінансової прозорості й на­дійності, спрощення адміністрування. У медичному кластері використовується єдина система програмного забезпечення з протоколом взаємодії.

Важливим етапом в інформаційному забезпеченні загальної практики — сімейної медицини є Наказ МОЗ України «Про затвердження концепції галузевої

програми «Електронна система реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами, установами і організаціями охорони здоров'я» від 25.07.2008 р. за№ 409.

Важливим для сімейної медицини є телекомунікаційний зв'язок і організова­на система протокольного супроводу пацієнта за рівнями надання медичної до­помоги. Медичний кластер як гнучка інформаційна система може цілком забез­печити технічні передумови для впровадження електронного паспорта пацієнта та розвитку телемедицини.

Система охорони здоров'я в Україні і, зокрема, ПМСД потребує створення сучасних управлінських систем, побудованих на найновішому інформаційному забезпеченні, мета якого — оцінювання ефективності вкладених ресурсів на всіх рівнях надання медичної допомоги населенню, використання не тільки ста­тистичних, а насамперед медико-економічних показників на трьох рівнях надан­ня медичної допомоги (послуг) населенню.

Крім того, створюється також спеціальне автоматизоване робоче місце з необхідними протоколами для забезпечення персоніфікованої реєстрації невід­кладних викликів, витрат на надання допомоги й статистичний діагноз. Ця ін­формація передається в бази даних амбулаторій сімейної медицини. Так само створюється реєстр населення для районних (міських) установ санітарно-епідеміологічного профілю, що потрібно насамперед для планової імунізації на­селення.

У первинній базі даних сконцентрована медична інформація про пацієнта, яка вноситься помічниками сімейного лікаря під час прийому, або ж вона над­ходить як виписки і консультативні висновки відповідних амбулаторних та госпі­тальних закладів вторинного й третинного рівнів.

У базу даних, окрім медичної інформації, вносять економічну інформацію (собівартість послуг, наданих медичним персоналом амбулаторії; проведених консультацій, випадків госпіталізації), що дає змогу в подальшому проводити де­тальний медико-економічний аналіз.

До сучасної комп'ютерної системи забезпечення діяльності сімейного лікаря мають бути підключені всі необхідні довідники, наприклад, довідник-класифікатор МКХ-10, довідники медичних послуг основного персоналу амбулаторій сімей­ної медицини (включно з довідниками процедур фельдшерів ФАПів, а також ді­агностичних, госпітальних процедур і процедур амбулаторної хірургії), довідник лікарських засобів із міжнародним класифікатором, тимчасові медико-соціальні нормативи (Наказ МОЗ України «Про затвердження тимчасових державних со­ціальних нормативів за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина» від 05.05.2003 р. за № 191), довідник медичних закладів, персоналу та ін.

Сучасне комп'ютерне інформаційне забезпечення сімейної медицини надає можливість керованої медичної допомоги (послуг), інтеграції роботи медичних закладів регіону в єдиному медичному і фінансовому полі, що зрештою сприяти­ме реалізації принципу медичної економічної доцільності.

Для організації роботи в системі керованої медичної допомоги потрібне су­часне інформаційне і технологічне забезпечення, створення єдиного інформа­ційного поля. Комп'ютерне інформаційне забезпечення дає можливість інтегрувати систе­му управління охороною здоров'я і реально здійснювати моніторинг.

Медична база даних закладу сімейної медицини має бути персоніфікованою, враховувати максимально повний обсяг медичної інформації. Крім того, на кож­ного пацієнта повинен бути персональний кодифікатор. Інформація статистич­на, медична, економічна, фінансова, персоніфікована має передаватись по модемному зв'язку в медичні бази даних інших рівнів. Заклад сімейної медицини зазвичай повинен приймати по модемному зв'язку і обробляти інформацію, пе­редану з медичних баз даних інших рівнів. Інформацію медичної бази даних сі­мейної медицини слід використовувати в локальних комп'ютерних мережах.

Широке впровадження комп'ютерної техніки і сучасних інформаційних тех­нологій у повсякденну медичну практику все ще чекає свого здійснення. На су­часному рівні неможливо управляти ПМСД, вторинним і третинним рівнем на­дання медичної допомоги, використовуючи традиційні методи ведення записів на папері.

Медичною інформаційною системою прийнято називати комплекс мето­дологічних прийомів, технічних засобів і алгоритмів керування, призначених для збирання, зберігання, оброблення й передавання інформації в лікувально-профілактичних закладах. Медичну інформаційну систему можна класифікувати за кількома рівнями. Перший, найпростіший, пов'язаний з автоматизацією ме­дичних записів. Такі автоматизовані системи включають реєстрацію пацієнта, виписування, внутрішні переведення, діагностичну інформацію, призначення, фінансові питання і, таким чином, допомагають складанню різних звітів. У ме­дичній інформаційній системі другого рівня йдеться про інформацію з діагнос­тичних приладів, одержану у вигляді різного роду друкованих матеріалів дослі­дження. Тут результати індексуються, скануються і запам'ятовуються в системах електронного збереження зображення. У медичній інформаційній системі тре­тього рівня забезпечуються введення, оброблення і зберігання інформації на ро­бочих місцях. На третьому рівні електронний медичний запис відіграє активну роль у процесі прийняття рішень та інтеграції з експертними системами, напри­клад, при встановленні діагнозу, виборі лікарських засобів. Для системи четвер­того рівня потрібна загальнодержавна або інтернаціональна система ідентифі­кації пацієнта, єдина система термінології, стандарти обстеження та лікування, структури інформації, кодування тощо. Медична інформаційна система п'ятого рівня передбачає електронний запит про здоров'я з практично необмежених джерел інформації. У цій системі є інформація з нетрадиційної медицини, поведінкової діяльності особистості (тютюнопаління, заняття спортом, використання профілактичного харчування тощо).

В інформаційній системі комп'ютерного забезпечення сімейної медицини важ­ливим є індивідуальний медичний електронний паспорт, що містить дані з усіх джерел отримання інформації про здоров'я даного пацієнта. Оптимальним ва­ріантом медичного електронного паспорта громадянина є розміщення його на спе­ціальному пристрої, що об'єднує флеш-пам'ять і контролер (16 ГБ інформації).

Упровадження медичного електронного паспорта пацієнта в сімейну меди­цину має наступні переваги:

• можливість об'єктивно спостерігати в динаміці структуру здоров'я насе­лення з виділенням груп ризику та ідентифікацією їхнього місцезнаходження і професійної діяльності;

• покращення якості прийняття оперативних рішень при невідкладних ста­нах у пацієнта;

• підвищення відповідальності медичних працівників, які надають невід­кладну допомогу або медичні послуги;

• створення інформаційної бази даних для забезпечення юридичного захис­ту як пацієнта, так і лікаря;

• упровадження профілактичних оздоровчих заходів задля досягнення їхньої максимальної ефективності;

• упровадження ефективної системи взаєморозрахунків при наданні медич­них послуг населенню, включаючи обслуговування через аптеки;

• реальна можливість знизити витрати на медичне обслуговування за раху­нок вірогідності діагностичної інформації.

Терміну «автоматизація лікувально-діагностичного процесу» відповідає більш точний термін — «інформатизація» як такий, що повніше відображає сутність процесу.

В Україні створено Державну програму інформатизації охорони здоров'я, утім практичні дії щодо її запровадження ще в повній мірі не розпочато. В умо­вах інформатизації набагато простіше застосовувати стандарти лікування і здій­снювати контроль за лікувально-діагностичним процесом на всіх рівнях. Для створення медичних інформаційних систем украй потрібен професіоналізм як медичний, так і медико-інженерний для розроблення програм, які відповідають медичним завданням.

Медична інформаційна система може бути зокрема автоматизованою систе­мою медичного документообігу зі створенням персоніфікованого реєстру — банку даних населення, плануванням і контролем проведення профілактичних медичних оглядів, флюорографічних медичних оглядів, диспансеризації, щеплень, обліку та аналізу стану інвалідності, забезпечення медичної реабілітації і соціальної адапта­ції інвалідів, обліку та аналізу стану пацієнтів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Вхідними документами для медичної інформаційної системи є такі:

• талон амбулаторного пацієнта;

• талон диспансерного пацієнта;

• талон профілактичного медичного огляду;

• талон амбулаторного обстеження по кабінету;

• картка пацієнта денного стаціонару;

• картка пацієнта стаціонару;

• список пацієнтів, які пройшли флюорографічний профілактичний огляд;

• списки пацієнтів, яким виконали щеплення.

Електронний медичний паспорт зовні схожий на звичайну флеш-карту, яка для невідкладної медицини є абсолютно незамінною річчю.

Для організації диспансеризації населення потрібна автоматизована інфор­маційна система, яка передбачає створення персоніфікованої бази диспансерних хворих, введення запланованих заходів, облік та аналіз цих заходів, оцінювання стану здоров'я пацієнтів, комплексне оцінювання організації диспансеризації.

Вихідні дані автоматизованої інформаційної системи для диспансеризації на­селення містять наступні файли у форматі (М):

• паспортна частина;

• база діагнозів диспансерного спостереження;

• база даних, яка містить план заходів;

• база даних із заходами, які виконані;

• база даних щодо загострення захворювань;

• база даних, яка містить нову інформацію щодо паспортної частини диспан­серного діагнозу;

• база даних зі зміненими групами обліку.

В автоматизованій інформаційній системі використовується уніфікований нормативно-довідковий фонд. Можливий інтерфейс з іншими автоматизовани­ми системами.

Програмне забезпечення автоматизованого робочого місця сімейного лі­каря має бути створено таким чином, щоб збирати, зберігати, обробляти і відображати практично будь-яку медичну спеціалізовану інформацію з апа­ратури, яка має вихід на комп'ютери типу IBM (фото, рентгенівські знімки, УЗД-знімки, ЕКГта ін.).

В основі обміну інформацією між базами лежать клієнт-серверні технології, де як сервер виступає сервер центру ПМСД, а як клієнт — сервери сімейних амбулаторій.

Положення про телемедичний центр (кабінет) закладу охорони здоров’я та положення про взаємодію центрів і закладів охорони здоров’я наведені у додатках 20-21.

Тестові завдання для самопідготовки і самокорекцїї початкового рівня знань.

1. Охорона здоров’я –це: