Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_vid.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
207 Кб
Скачать
☆

Питання № 21 Люблінська унія і зміна політичного становища українських земель

Лю́блінська у́нія 1569 — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.

Укладення Люблінської унії спричинило пришвидшену інтеграцію центральних українських земель та місцевої знаті до західноєвропейської політико-соціальної спільноти.

Українські землі у складі Речі Посполитої об'єднувалися у 6 воєводств: Руське (Галичина), Белзьке, Волинське, Київське, Подільське, Брацлавське. З 1618 року приєдналося ще Чернігівське воєводство, що утворилося на землях, відторгнутих від Московського царства. Воєводства поділялися на повіти (староства). Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію Литовського статуту й староукраїнської мови в діловодстві.

Воєводства очолювали призначені урядом воєводи, яким належала вся місцева влада. Вони керували шляхетським ополченням, головували на місцевих сеймах і стежили за діяльністю шляхетських земських судів. Воєводства поділялися на повіти (землі). Їх очолювали старости й каштеляни (коменданти фортець).

Особливої гостроти після Люблінської унії набули проблеми віри та мови. Католицька церква прагнула збільшити кількість своїх прихильників. Тому в Україні засновувалися єзуїтські школи й колегіуми. Вони сприяли поширенню освіти: багато українців отримали змогу, закінчивши їх, навчатися в західноєвропейських університетах. Проте платою за освіченість ставало зречення рідної мови та батьківської віри. Через те, що в XVI столітті представники нижчих верств мали обмежені можливості для освіти, ополячення шляхти означало втрату Україною сили здатної очолити боротьбу за відновлення державності.

Питання № 22 Козацько-селянські повстання України в кінці хvі – першій третині хvіі ст. Та їхні наслідки Причини повстань

  1. Посилення феодального і національного гніту на українських землях після Люблінської унії.

  2. Загострення міжконфесійних суперечностей після підписання Берестейської церковної унії.

  3. Наростання суспільної конфронтації в українському суспільстві, що призвело до загострення класової боротьби.

  4. Засилля польського права на українських землях наприкінці XVIст.

  5. Козацтво стало формуватися, як окремий стан в Речі Посполитій і заявило про себе, як окрема військово-політична сила.

  6. Прагнення козацтва поширити свій вплив на якомога більші території України.

  7. Загострення протиріч і суперечностей між рядовими козаками «голотою» і козацькою старшиною.

Козацько-селянські повстання кін. ХVІ – у 20-30 рр. ХVІІ ст.

1577-1578рр. - Козацьке повстання на чолі з Іваном Підковою – Зрданицьки виказаний польському королю брацлавський воєводою і страчений у Львові.

1591-1593рр. - Козацько-селянське повстання на чолі з Криштофом Косинським – Загинув у бою. Повстанці зазнали поразку.

1594-1597рр. - Козацько-селянське повстання на чолі з Северином Налийвайком – Частина козаків, оточена польськими військами, виказала Наливайка шляхті.

1625р. - Виступ запорізьких козаків на чолі з гетьманом Марком Дмайлом проти коронного гетьмана Станіслава Конецпольськогою – Козаки зазнали поразки. Доля Жмайла невідома. Укладено Куркувську угоду 1625.

1630р. - Повстання проти польської шляхти на чолі з Тарасом Федоровичем(Трясилом) – Повстання закінчилось перемир’ям між козаками і шляхтою. Доля Федоровича невідома. 1633 р.- «Статті для заспокоєння російського народу»

1635р. - Напад запорізьких козаків на чолі з кошовим отаманом Іваном Сулимою на фортецю Кодак – Підступно захопленого городовими кохаками І.Сулиму вказали полякам, які четвертували його у Варшаві.

1637р. - Козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом(Павлюком) – Захоплений реєстровими козаками П.Бут був виказаний полякам і страчений у Варшаві.

1638р. - Повстання запоріжців на чолі з Яковом Острянином проти польської шляхти – Після поразки повстання гетьман з козаками вілступив еа Слобіцьку Україну.

1638р. - Козацьке повстання на чолі з гетьманом Дмитром Гунею – Очолив боротьбу козацтва після відстпу Я. Острянина. 1638р. – «Ординація Війська Запорізького».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]