Питання № 61 Україна в період неп

Нова економічна політика (НЕП) - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений з'їздом РКП(б) у березні 1921 р. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії. Суть НЕПу полягала у використані ринкових відносин і різних форм власності.

X з'їзд РКП(б) 1921 р. напрямок НЕПу. Основними заходами непу стали:

- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;

- бідні селяни взагалі звільнялися від податку;

- після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції;

- передача дрібних і середніх підприємств приватним власникам;

- відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;

- ліквідація безплатних послуг;

- здача в оренду, концесію частини дрібних і середніх підприємств;

- впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;

- введення стабільної валюти - червонця;

- децентралізація системи управління:

- розвиток підприємництва;

- розвиток кредитної, виробничої, збутової кооперації.

Питання № 62 Радянська індустріалізація України (1928–1939)

У грудні 1925 р. відбувся XIV з'їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію СРСР. Наступний, XV з'їзд, у 1927 р. визнав пріоритет державного плану над ринком, що означало згортання нової економічної політики і знищення товарно-грошових відносин. За формулою Сталіна, плани мали носити не прогнозний, а директивний характер, тобто бути обов'язковими до виконання.

Завдання індустріалізації

• Здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;

• Перетворення аграрної країни в могутню індустріальну державу;

• Укріплення оборонного потенціалу країни;

• Підвищення технічної бази сільського господарства.

Труднощі та особливості індустріалізації

• Можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування;

• Переважання важкої промисловості;

• Нестача кваліфікованих кадрів;

• Форсовані темпи проведення індустріалізації;

• Жорстока централізація економіки. Директивне господарювання

Результати та наслідки індустріалізації

• Перетворення України з аграрної країни в індустріально-аграрну;

• Збільшення промислового потенціалу в 7 раз;

• Залучення в промисловість України загальносоюзних коштів (20%);

• Виникнення в український промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова промисловість тощо);

• Здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства;

• Перехід до насильницької колективізації;

• Низький життєвий рівень населення;

• Ліквідація ринкових відносин. Створення командно-адміністративної економіки.

Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації України стало зростання підприємств важкої промисловості (майже в 11 разів), будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем окремих галузей промисловості випередила деякі європейські держави. Негативні наслідки: підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; посилена централізація управління промисловістю; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення (поширення державних позик, торгівля алкогольними напоями, черги, продовольчі картки, хронічний дефіцит товарів і послуг, житлові проблеми тощо).