- •Скотарство як наука і галузь сільськогосподарського виробництва.
- •Народногосподарське значення галузі.
- •3.Історія, сучасний стан та перспективи розвитку галузі в Україні.
- •4.Основні форми господарств, що займаються скотарством.
- •Місце скотарства в природі та житті людини.
- •2. Походження і класифікація великої рогатої худоби.
- •4. Внесок вітчизняних вчених в розвиток науки і практики скотарства.
- •Характеристика поживних речовин і корму для великої рогатої худоби.
- •Будова і функція системи органів травлення
- •Особливості живлення великої рогатої худоби.
- •Особливості розвитку великої рогатої худоби
- •Методи оцінки росту
- •Фактори, що впливають на інтенсивність росту худоби.
- •Форми порушення росту молодняку
- •2. Статі тіла великої рогатої худоби.
- •Лекція 6
- •Організація виробничого та племінного обліку.
- •Ведення обліку в господарствах різних категорій.
- •Присвоєння кличок, нумерація і мічення великої рогатої худоби.
- •Форми обліку в молочному скотарстві.
- •Форми обліку у м’ясному скотарстві.
- •Зоотехнічний племінний облік при застосуванні еом.
- •Поведінка та фізіологічні особливості життєвих проявів у худоби.
- •3. Стреси і продуктивність великої рогатої худоби.
- •4. Проблема збереження малочисельних і зникаючих порід.
- •4. Напрямки і методи удосконалення червоної степової породи.
- •Характеристика англерської породи: історія виникнення, методи розведення і продуктивні властивості.
- •Червона датська порода та її особливості.
- •Лекція 11
- •1. Характеристика чорно-рябої породи.
- •2. Голландська порода
- •Голштинська порода та її особливості.
- •Характеристика історичних періодів виведення
- •Молочна продуктивність голштинських корів
- •Технологічні властивості голштинських корів
- •4. Інші молочні породи.
- •Лекція 12
- •1. Характеристика симентальської породи.
- •2. Групи споріднених бурих порід.
- •3. Інші комбіновані породи.
- •Лекція 13
- •1.Британські скороспілі породи.
- •2. Великорослі франко-італійські м’ясні породи.
- •3. Американські м’ясні породи.
- •Лекція 14
- •1.Нові породи молочної худоби.
- •2.Результати породоутворювального процесу
- •Лекція 15
- •Зоотехнічні основи відтворення великої рогатої худоби.
- •Лекція 16
- •1. Планування осіменіння, запуску і отелення корів.
- •2. Поняття про неплідність та яловість.
- •3.Структура стада великої рогатої худоби в господарствах різного типу.
- •4. Особливості відтворення стада у м’ясному скотарстві.
Характеристика поживних речовин і корму для великої рогатої худоби.
Однією з головних особливостей жуйних тварин є їх спроможність ефективно засвоювати поживні речовини рослинної їжі (рослинних кормів).
В склад кормів входять: протеїн (сирий протеїн), вуглеводи, жири, мінеральні речовини, вітаміни. За їх вмістом у кормах і значенням для організму тварин вони розрізняються, але всі необхідні для нормальної життєдіяльності.
Протеїн – сирий протеїн, перетравний протеїн – необхідні для утворення білків тіла тварин, молока. Протеїн кормів є постачальником амінокислот, які використовуються для синтезу білків і глюкози, а також являється запасом енергетичних потреб тварини. Білкові речовини, незалежно від їх походження являють собою найбільш цінну частину кормів.
Згодовування кормового білку великій рогатій худобі повинно відповідати тій кількості його, яка б забезпечувала підтримку життя, ріст, розмноження і максимальну продуктивність. Недостатня кількість білку в раціоні годівлі, наприклад, дійних корів, викликає зниження вмісту в молоці жиру і білку, і саме головне – зниження надою. Кількість та якість зміни білкової частини корму викликає і зміну складу молока.
Вуглеводи – складова частина сухої речовини рослинних кормів і основне джерело енергії для тварин. Вони представлені сирою клітковиною, цукром і крохмалем та другими речовинами.
Клітковина необхідна як фактор, який нормалізує травлення в рубці. Вона під дією мікроорганізмів розщеплюється до оцтової кислоти, яка є попередником молочного жиру. Тому клітковина раціонів позитивно впливає на вміст жиру в молоці жуйних. Проте надмір клітковини в раціоні знижує перетравність і ефективність використання інших поживних речовин.
Вуглеводи надходять в рубець жуйних у вигляді клітковини, крохмалю, целюлози. Мікроорганізми рубця розщеплюють складні вуглеводи до простих сахарів, які потім зброджуються до оцтової, масляної, пропіонової та інших кислот.
Сахара – найбільш доступне джерело енергії, як для мікрофлори рубця, так і для організму тварини. Крохмаль є резервною складовою частиною.
Жири – сухий жир, віск, смоли, фарбувальні речовини, органічні кислоти, стерини. Жири та масла є важливим джерелом енергії. При окисленні вони виділяють в 2, 25 рази більше енергії, ніж вуглеводи. Жир входить до складу структурного матеріалу протоплазми клітин. Окремі жирні кислоти життєво необхідні для нормальних процесів обміну речовин, росту і розвитку тварин. Важливо для великої рогатої худоби, дефіцит жиру в кормах викликає нестачу жиророзчинних вітамінів А, Д, Е, К.
При наявності в кормах ненасичених жирних кислот, корови продукують більш м′ який молочний жир. В невеликій кількості поліпшує якість, смак, надає аромату, але у великій кількості погіршує якість масла і його зберігання. Деякі летючі жирні кислоти або летючі ефірні масла можуть надавати молоку певний присмак.
Мінеральні речовини – приймають участь в усіх процесах обміну речовин, які відбуваються в організмі. Слід нормувати в раціонах тварин: кальцій, фосфор, натрій, хлор, магній, калій, сірку, залізо, цинк, марганець, мідь, кобальт, йод. Крім того, в зв’язку з виниклою ситуацією щодо забруднення навколишнього середовища відходами хімічної, мікробіологічної промисловості при виробництві кормових добавок актуальним є контроль за вмістом в раціонах свинцю, стронцію, ртуті. Слід враховувати взаємозв’язок обміну за окремими мінеральними речовинами.
Кальцій – входить до складу кісткової тканини, зубів, активатор згортання крові, бере участь у функціюванні серця, нервів, м’язів. Його недостача може викликати порушення формування кістяка, захворювання рахітом, а у дорослих тварин – остеомаляція, родильний парез у молочної худоби.
Фосфор – тісно пов’язаний із кальцієм, входить до складу кісткової тканини, нуклеїнових кислот, фосфопротеїдів. Сприяє засвоєнню вуглеводів, жирів, активатор ферментів, незамінний компонент клітинних білків. При його недостачі зникає апетит, з’являється м’язова слабкість, порушення функції плодючості, зниження продуктивності. Невідповідність Са і Р в раціоні викликає порушення обміну речовин в організмі тварин.
Калій, натрій, хлор, магній – відіграють важливу роль в регулюванні осмотичного тиску в організмі тварини.
Сірка – входить до складу білків, вітамінів, гормонів. Такі мінеральні речовини як залізо, мідь, кобальт, йод, марганець, цинк, молібден та інші необхідні для нормального фізіологічного стану.
Вітаміни – важливі для підтримання нормальної діяльності організму, росту тварин, забезпечення високої продуктивності та відтворювальної функції. Для великої рогатої худоби нормують: каротин, вітаміни А (ретинол), Д (кальцеферол), Е (токоферол).
Каротин – впливає на А вітамінну активність масла, впливає на збереження в організмі таких мінеральних елементів, як кальцій, фосфор, залізо. Вітамін Д – приймає участь в обміні Са і Р.
Таким чином, лише за умов повноцінної годівлі, тобто забезпечення тварин усіма необхідними поживними речовинами, буде проявлятися їх висока продуктивність.
Для годівлі великої рогатої худоби використовують такі корми:
грубі корми (сіно, солома, м’якина, полова)
соковиті (силос, сінаж, коренебульбоплоди)
зелені (трава злакових і бобових)
добавки тваринного, природного походження.
Біологічна цінність їх різна. Сіно є джерелом органічних, мінеральних і активних речовин, сприяє нормалізації травлення у жуйних тварин, надає потрібного об’єму. Згодовування сіна тваринами обумовлює підвищення продуктивності. Солома – це побічна продукція після збирання сільськогосподарських культур і є джерелом клітковини. Їх слід згодовувати подрібненою і в суміші із силосом. Кращою за якістю і складом є солома ярових.
Силос – поживний, дешевий, добрий молокогінний соковитий корм. Поліпшує апетит і використання поживних речовин інших кормів. Джерело органічних, мінеральних речовин та вітамінів. Проте згодовування великої кількості силосу погіршує якість молока та придатність до виготовлення твердих сирів.
Кормовий буряк, картопля, морква – охоче поїдаються тваринами і є джерелом великої кількості води, жиру, сирої клітковини, кальцію, фосфору.
Концентровані корми – зернові (злакові та бобові) джерело вуглеводів, білків (протеїну) і є необхідними для забезпечення тварин необхідними поживними речовинами.
