2. Будова і функція системи органів травлення

великої рогатої худоби.

Головною особливістю жуйних тварин є їх спроможність ефективно засвоювати поживні речовини грубих та соковитих кормів. Зазначена біологічна особливість великої рогатої худоби зумовлена значним розміром шлунково – кишкового тракту та його специфічною будовою (багато камерність), типом травлення (жуйність) і активним обміном речовин.

Сутність процесу травлення полягає в тому, що поживні речовини, які поступили з кормом в організм перетворюються в розчинні й всмоктуються через стінки травного тракту в кров та лімфу. Але щоб поживні речовини, що поступили з кормом в організм, засвоїлися, вони повинні пройти попередню переробку. Цей процес здійснюється в органах системи травлення або травному тракті, який складається із трьох відділів: переднього, середнього і заднього.

До переднього відділу відносять ротову порожнину, глотку і стравохід. Їх функцією є з’їдання корму, його подрібнювання, пережовування і за допомогою слини формування кормового клубка, який проковтується і через стравохід потрапляє в передшлунок.

До складу середнього відділу входять багатокамерний шлунок (рубець, сітка, книжка і сичуг); тонкий відділ кишечнику, печінка і підшлункова залоза.

Корм, що тварина проковтнула потрапляє в передшлунок, де відбуваються такі процеси. У рубці під дією ферментів мікроорганізмів руйнуються оболонки рослинних клітин, корм підготовлюється до подальшої обробки ферментами сичуга.

В результаті бродіння в рубці утворюються гази, а при порушені в годівлі тварин (згодовування вологих бобових трав) їх накопичується дуже багато і може виникнути небезпечне захворювання – здуття рубця (тимпанія).

Основна функція рубця – перетравлення клітковини корму внаслідок целюлозолітичної активності популяцій мікроорганізмів: ссавці не виділяють у складі шлункових соків фермент целюлозу. Це дає змогу великій рогатій худобі та й всім жуйним існувати і давати продукцію, споживаючи тільки грубі волокнисті корми. Значна частка потреби жуйних щодо білка забезпечується за рахунок мікроорганізмів – мікрофлора рубця спроможна використовувати прості азотисті речовини (аміак) для синтезу білків свого тіла. Розчинні продукти життєдіяльності мікроорганізмів легко всмоктуються в кров через стінку рубця і тому не нагромаджуються і не пригнічують дію ферментів мікрофлори рубця.

В передшлунках перетравлюється більша (до 80%) частина вуглеводів, а також протеїни і небілкові азотні речовини. Частина продуктів розщеплення всмоктується в кров. Недостатньо пережований корм, що заповнює рубець і сітку, періодично відригується в ротову порожнину, де він вдруге, але більш старанно пережовується, змішується із слиною і знову проковтується. Цей процес носить назву жуйки, він відбувається декілька раз на добу і поліпшує травлення у рубці. Тривалість її залежить від кількості з’їденого корму, найбільш інтенсивно проходить вранці та увечері.

Напіврідка маса переходить із сітки до книжки, в якій відбуваються часті й сильні скорочення, що ущільнює і розтирає перетравну масу. При цьому 60 – 70% води всмоктується. Значно щільніша маса пересувається в сичуг. Бактерії та інфузорії, що потрапили сюди перетравлюються і дають організму велику кількість повноцінного білку. В сичугу відбувається дійсно шлункове травлення, що пояснюється наявністю залоз внутрішньої секреції. Але білкові речовини хімусу перетравлюються в невеликій кількості (є пепсин).

Із сичуга перетравлений корм окремими порціями надходить до тонкого відділу кишечнику. В цьому відділі травного тракту на корм діють секрети підшлункової залози, кишкового соку і жовчі. В результаті відбувається розщеплення білків, жирів та вуглеводів, які в розчинному стані всмоктуються в кров і лімфу.

Задній відділ – це товстий відділ кишечнику, в якому проходять обробку неперетравлені залишки корму і формуються калові маси. Також відбувається подальше всмоктування поживних речовин і води, в результаті чого маса стає щільнішою. Тут відбувається бродіння вуглеводів, гниття білкових речовин корму з виділенням газів. В прямій кишці із невсмоктаних і неперетравлених частин корму, бактерій, слизу формуються калові маси, які виходять із кишечнику по мірі його накопичення.

Тривалість перебування корму в травному тракті великої рогатої худоби складає 14 днів.