Тема 7. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

7.1. Сутність ліквідності та платоспроможності, їх значення для оцінки фінансового стану підприємства

7.2. Побудова агрегованого балансу та аналіз його ліквідності

7.3. Порядок розрахунку показників ліквідності та методи їх оцінки

7.4. Прямий метод оцінки ліквідності та платоспроможності через аналіз покриття

7.5. Аналіз маневреності як непрямий метод оцінки

7.1. Сутність ліквідності та платоспроможності, їх значення для оцінки фінансового стану підприємства

Ліквідність – це здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою, при чому говорячи про ліквідність перш за усе беруть до уваги час протягом якого підприємства може перетворити свої активи у грошові засоби та розрахуватись із зобов’язаннями. Тому саме цей час перетворення, його тривалість характеризують ліквідність підприємства.

Визначають ліквідність підприємства та ліквідність активу – його здатність трансформуватись у грошові засоби для виконання зобов’язань підприємства.

Із даним поняттям тісно пов’язане поняття платоспроможності, вони близькі за смислом, але ліквідність – більш ємне поняття. Платоспроможність – це можливість готівковими грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов’язання.

Ці ключові поняття потребують ретельного аналізу. Метою цього аналізу – є розробка методів встановлення ліквідності та платоспроможності підприємства на перспективу.

Основні задачі аналізу:

1. оцінити ліквідність та платоспроможність;

2. спрогнозувати їх на перспективу;

3. розробити систему заходів із забезпечення ліквідності та платоспроможності у майбутньому.

7.2. Побудова агрегованого балансу та аналіз його ліквідності

Оскільки існуючі форми балансу не зручні для проведення аналізу, їх часто трансформують шляхом побудови агрегованого балансу. При цьому активи вистраюють у порядку зменшення ліквідності, а пасиви – у порядку віддалення погашення заборгованності (агрегований баланс вистоюється у цифрових значення).

Поточні активи	Грошові засоби		Поточні зобов’я-зання	Короткострокові кредити	Позикові засоби
	Дебіторська заборгованість			Кредиторська заборгованість
	Запаси			Довгострокові кредити
	Необоротні (постійні) активи			Власні кошти
АКТИВИ			ПАСИВИ

Для спрощення розрахунків часто розподіляють активи на чотири групи ліквідності, а пасиви на чотири групи по строках виконання зобов’язань.

1 група: найбільш ліквідні активи, “чисті” ліквідні активи – грошові кошти на рахунках у банках, в касі та короткострокові фінансові вкладення		1 група: прострочені зобов’язання і зобов’язання, строки сплати яких наступають негайно
2 група: активи, що швидко реалізуються – готова продукція, товари, всі види дебіторської заборгованості, крім довгострокової та безнадійної		2 група: зобов’язання, строки сплати яких настають у найближчий час (наприклад, протягом місяця)
3 група: активи, реалізація яких потребує більш тривалого часу – виробничі запаси та інші матеріальні цінності (крім готової продукції), які відносяться до запасів підприємства (крім неякісних, що не можуть бути реалізованими), а також довгострокові фінансові інвестиції		3 група: зобов’язання, строки сплати яких віддалені на більш тривалий час (наприклад, кредити банків терміном на 3-4 місяці, а також довготермінові кредити і позички
4 група: активи, що важко реалізують та неліквідні активи – основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи (крім довгострокових фінансових вкладень), активи, які не можуть бути реалізованими за грошові кошти та безнадійні борги		4 група: зобов’язання, які не мають фіксованого строку сплати (наприклад, зобов’язання будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності не зменшувати свій статутний капітал та інші елементи накопиченого капіталу, зобов’язання акціонерного товариства сплачувати щорічні дивіденди своїм акціонерам)

За умови виконання всіх нерівностей баланс вважається ліквідним.