35. Характерні риси ринку чистої монополії.

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.Монопольне утворення — підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.Термін «монополія» походить від грецьких слів («mono» — один, «poleo» — продаю) — наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця.

Ринок чистої монополії — це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.

Ринок чистої монополії є повною протилежністю ринку досконалої конкуренції. Це така ринкова ситуація, при якій виробництво якогось товару зосереджено в розпорядженні одного виробника, який є єдиним постачальником такого товару на ринок. Такий виробник і є монополістом. Розрізняють три типи монополій: закрита, відкрита і природна. Закрита монополія - це монополія, яка захищена від конкуренції юридичними обмеженнями. Прикладом може бути патентний захист, авторські права, ліцензії на виготовлення певного продукту або надання певних послуг. Відкритою е монополія, за якої одна фірма принаймні на деякий час стає єдиним постачальником товару, але не має спеціального захисту від конкурентів. Прикладом є фірми, що виходять на ринок з новою продукцією. Доки їх конкуренти налагодять випуск такої продукції і почнуть поставляти її на ринок, фірма буде монополістом. Природною монополією називають галузь, в якій довгострокові середні витрати виробництва досягають мінімуму лише тоді, коли одна фірма обслуговує увесь ринок. У такій галузі мінімальний ефективний масштаб виробництва близький або навіть переважає ту кількість продукту, на яку ринок виявляє попит за будь-якою ціною, достатньою для покриття витрат виробництва. При такій ситуації поділ випуску продукції між двома чи більшою кількістю фірм приведе до того, що масштаби виробництва кожної будуть неефективно малими. Отже, природна монополія базується на економії масштабів виробництва.

Головними ознаками ринку чистої монополії є: відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста; неможливість входження на ринок інших фірм; велика кількість покупців на ринку;досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Ринок чистої монополії характеризується монопольною владою однієї фірми. Але це не означає, що монополіст може довільно встановлювати ціну на свою продукцію.

За причиною виникнення можна виділити три основні види монополій – природна, адміністративна, економічна.

36. Економічні наслідки монополії

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі. Термін «монополія» походить від грецьких слів («mono» — один, «poleo» — продаю) — наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця.

Логічним завершенням дослідження монополії ринку має стати оцінка впливу монополізму на економічні процеси взагалі. Найсуттєвіші економічні наслідки чистої монополії такі:

1. Монополіст вважає за доцільне продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник.

2. Середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми витратами конкурентної фірми. До цього часу про можливості такого незбігу не йшлося. Середні витрати монополіста можуть бути як нижчими, так і вищими, ніж у кон­курентної фірми.

Оскільки монополіст — це, як правило, велике підприємство, то на розмірі середніх витрат може позначитися ефект масштабу. Інколи нижчі середні витрати навіть з урахуванням економічного прибутку, який закладає у ціну монополіст, можуть трансформуватися у нижчі ринкові ціни на продукцію монополіста порівняно з цінами конкурентної фірми

3. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби  монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій. Це, як правило, не під силу дрібним виробникам на конкурентному ринку. Більшість сучасних відкриттів, дійсно, зроблено за участю монополій. Однак у чистого монополіста немає постійних стимулів до науково-технічного прогресу, тому він може дозволити собі бути неефективним.

4. Чистий монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію. Вона відбувається тоді, коли певний продукт реалізується  більше, ніж за однією ціною, і ці відмінності не пов'язані з відмінностями у витратах. Продавець-монополіст може застосовувати цінову дискримінацію за умови, що він має змогу виділити різні групи покупців та якщо первинний покупець не може перепродувати товар чи послугу.

Таким чином, монополізм має суперечливі економічні наслідки. Однак незаперечним є те, що він підриває конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтримка конкурентного середовища.

Економічні наслідки монополій

Позитивні риси	Негативні риси	Особливості сучасної монополізації
1. Здатність утримувати науково-дослідницькі інститути та фінансувати наукові проекти; 2. Сприяння економії на витратах факторів виробництва (за рахунок використання фактору масового виробництва) та забезпечення споживача якісною продукцією; 3. Забезпечення економії суспільних витрат виробництва й обігу (через перевагу крупного виробництва)	1. Встановлення монопольних цін, які відхиляючись від ринкових, надають змогу отримувати монополіям додатковий прибуток за рахунок споживача; 2. Гальмування НТП через послаблення конкуренції; 3. Деформація господарських зв’язків і процесів;	1. Збільшення обсягу продукції монополістичних об’єднань і зменшення їхньої питомої ваги у загальній кількості підприємств; 2. Міжнародний характер монополізації ( зростання кількості ТНК); 3. Прихований характер монополізації ( включення дрібних підприємств через систему субпідрядів); 4. Посилення централізації капіталу, перерозподіл власності; 5. Транснаціоналізація конгломератів