62. Характеристика прибутку як доходу підприємця.

Прибуток (англ.) — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Чистий прибуток це прибуток після сплати податків. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал компанії за даний період у результаті діяльності цієї компанії. Економічний зміст прибутку Гроші — Товар — Гроші.

Прибуток є однією з основних економічних категорій, що відображає відносини, які складаються в процесі виробництва. Розглядаючи сутність прибутку, слід у першу чергу відмітити такі його основні характеристики:- прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал у певний вид діяльності з метою досягнення певного комерційного успіху;- прибуток не є гарантованим доходом підприємця на вкладений капітал у той чи інший бізнес, а результатом вмілого й успішного здійснення цього бізнесу. Тому прибуток, у певній мірі, – це плата за ризик здійснення підприємницької діяльності. Рівень прибутку і рівень підприємницького ризику знаходяться між собою у прямопропорційній залежності; - прибуток характеризує не весь дохід, одержаний у процесі підприємницької діяльності, а лише ту частину доходу, яка «очищена» від понесених витрат на здійснення цієї діяльності;- прибуток є вартісним показником, який виражений у грошовій формі. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:здійснювати маркетингові дослідження і обґрунтувати свою виробничу програму;нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг (чим більший обсяг виробництва, тим більша маса прибутку); розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);створювати конкурентноспроможні умови продажу своїх товарів і надання послуг (ціна, терміни постачання, обслуговування покупців, рівень сервісу і т.д.); грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту;третє джерело пов’язане з інноваційною діяльністю підприємства. Його використання пов’язане з постійним оновленням продукції, що випускається, забезпеченням її конкурентоспроможності, ростом обсягів реалізації і збільшенням маси прибутку.

´

63. Основні види доходів в ринковій економіці, їх характеристика.

Дохід - це певна кількість засобів в грошовій, або натуральній формі, що одержується в результаті підприємницької, або будь-якої іншої діяльності. При створені доходу вироблена продукція реалізується на ринку і перетворюється в грошову виручку. Після вилучення з неї вартості спожитих засобів виробництва залишається грошовий (валовий) доход, який належить розподілити. Тому правильне розуміння змісту усієї теми потребує з’ясування однієї із важливих стадій суспільного відтворення - стадії розподілу, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням.

При цьому треба зрозуміти, що об'єктивно розподіл доходів залежить від того, що новостворена вартість складається з необхідного продукту, який іде на задоволення особистих потреб безпосередніх виробників, і додаткового продукту, який використовується для задоволення загальних суспільних потреб. Необхідно з’ясувати структуру доходів, мати чітке уявлення про доходи, які безпосередньо пов'язані з результатами праці (про частину з них буде йти мова в наступних питаннях), доходи, які безпосередньо не зв’язані з результатами праці і доходи від власності.

Доход - це соціальна оцінка результатів діяльності економічного суб'єкта.

З погляду джерел одержання, доходи діляться на «ринкові» й «неринкові».

Головні характеристики ринкового доходу:

1) грошова форма;

2) сума, регулярно й законно вступник у розпорядження суб'єкта;

3) доход одержує суб'єкт у результаті ринкової діяльності, тобто величина доходу визначається попитом та пропозицією на даний вид діяльності.

До ринкових доходів ставляться: зарплата працівників у ринковому й державному секторі економіки; прибуток великих і дрібних фірм; рента земельних власників, відсотки, дивіденди й т.д.

Неринкові види доходів характеризуються своєю невідповідністю ринковим характеристикам або за формою — заробітна плата в «товарному», а не грошовому вираженні, або по змісту: трансферні платежі — доход, одержуваний поза залежністю від попиту та пропозиції на відповідний вид діяльності (грошові посібники й пенсії малозабезпеченим громадянам, інвалідам, пенсіонерам, безробітним, гарантованою державою мінімальна заробітна плата).

З погляду законності джерел надходження доходів, доходи діляться на легальні й кримінальні («тіньові»). К «тіньовим» ставляться доходи, одержувані або в законному бізнесі (у результаті відхилення від податків), або в незаконному (рекет, шахрайство, контрабанда й т.д.).

З погляду впливу рівня цін на величину доходів розрізняють номінальний і реальний доход.

Номінальний дохід — сума грошей, що надходить у розпорядження одержувача. Реальний дохід — та кількість товарів і послуг, яку можна придбати на дану кількість номінального доходу. При незмінному номінальному доході реальний доход може як знизитися (при росту цін), так і зрости (при падінні цін).

Особистий доход ділиться на три частини: на оплату податків, на поточне споживання й на особисті заощадження. Доход, що залишився після сплати податків, називається чистим особистим доходом. Величина що зберігає й споживаної частини чистого доходу виступає своєрідним «барометром» розвитку економіки. Так, в умовах галопуючої інфляції чистий доход може повністю споживається, при високому ж рівні відсотка росте зберігає частина, що, доходу, а при стабільному розвитку економіки й зниженні рівня податків - зростають обидві частини чистого доходу. Отже, величина кожної частини чистого доходу залежить від макроекономічних процесів: рівня податкового тягаря; рівня банківського відсотка; рівня інфляції.