54. Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахунку.

Центральне місце серед макроекономічних показників займає валовий внутрішній продукт. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Для обчислення ВВП використовують три методи:

1. Виробничий: ВВП =  (ВВ – МВ) + (ПП – С) , де

ВВ – валовий випуск окремих галузей; МВ – матеріальні витрати окремих галузей; ПП – прибуткові податки; С – субсидії

2. Метод кінцевого використання (за витратами): ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ СВ – споживчі витрати домашніх господарств (населення); ВІ – валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки; ДЗ – державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб; ЧЕ – чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів і послуг (ЧЕ=Е-Ім)

3. Розподільчий метод (за доходами): ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП – С) ЗП – заробітна плата; ВКП – валовий корпоративний прибуток (він розподіляється на: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток (НрП) ); ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного бізнесу; НП – неприбуткові податки; С –субсидії; (НД-С) – чисті неприбуткові податки.

Розрізняють реальний і номінальний ВВП

Номінальний ВВП – це обсяг виробництва, що вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.

Номінальний ВВП = сума ріgі, де

Gі = обсяг виробництва і-того товару в поточному році

Рі = ціна і-того товару в поточному році

Таким чином, виходячи з формули, ми бачимо, що на номінальний ВВП впливає:

• динаміка обсягу виробництва

• динаміка рівня цін

Реальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва

Реальний ВВП= сума РоGі, де

Ро = ціна і-того товару в базовому році

Реальний ВВП = Номінальний ВВП/Ір, де

Ір – індекс цін

Якщо величина індексу менша за одиницю, то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, що називається іновлюванням. Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення.

Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Лаопейреса, Пааше і Фішера.

55. Товарна та фондова біржа, їх функції та значення.

У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-перше, як економічна категорія, що відображає складову частину ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами. По-друге, це господарське об’єднання (суспільство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торгових угод і операцій. Такі об’єднання організовуються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обороту капіталу. Члени біржі виграють не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посередницькі (брокерські, торгові і т.п.), виробничі фірми, так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що складається безпосередньо в ході торгівлі в залежності від співвідношення попиту і їхньої пропозиції. Це свідчить про те, що біржа являє собою особливий ціноутворюючий механізм.

Товарна біржа - це асоціація юридичних і фізичних осіб, що здійснює оптові торгові операції на основі стандартів, зразків у спеціальному місці, де ціни на товари визначаються шляхом вільної конкуренції.

Біржа як сегмент загального ринку виконує функції збалансування попиту та пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку.

Формування товарних бірж в Україні регулюється Законом України “Про товарну біржу” та створює умови для концентрації у визначених місцях великої кількості товарів, що сприяє утворенню ціни рівноваги, усуненню дефіциту і затоварення.

Фондова біржа – це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами – акціями, облігаціями, зобов’язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов’язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. Фондова біржа забезпечує рух капіталу, прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки. Це є одним із завдань фондової біржі.

Фондова біржа сприяє придбанню на певних умовах і на певний строк вільних грошей, залучення коштів за рахунок випуску і продажу акцій, облігацій і спрямування їх на технічне оновлення підприємства, його переорієнтацію.