Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді з ек.теорії.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Роль фондової біржі в ринковій економіці.

Фондова біржа - організаційна форма спеціалізованого ринку, де здійснюється торгівля цінними паперами (акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, які забезпечують рух кредитних ресурсів і валютних цінностей та формування їх біржового курсу. На відміну від товарних бірж, які здійснюють регулюючий вплив на рух товарів, фондова біржа забезпечує рух капіталу.

Економічна роль біржової торгівлі відбивається в функціях, що виконуються біржами в сучасних умовах з метою реалізації їх основного завдання. Біржа надає засобам масової інформації численні дані про біржові ціни, компанії, що торгують на біржі, про ринкову кон'юнктуру, прогнози різних ринків і т. д. Інформації на діяльність сучасної біржі в розвинених країнах настільки значна, що до 30% своїх прибутків вона отримує від продажу біржової інформації. До загальноринкових функцій належать такі: • комерційна функція, тобто одержання прибутку від операцій на даному ринку; • цінова функція, тобто формування цін, їхній постійний рух; • інформаційна функція, тобто доведення до своїх учасників інформації про обсяги й об'єкти торгівлі, її учасників; • регулююча функція, тобто визначення правил торгівлі й участі в ній, порядок вирішення спорів між учасниками, установлює пріоритети, органи контролю і т.п. До специфічних функцій фондового ринку можна віднести наступні: • перерозподільна функція; • функція страхування цінових і фінансових ризиків; • накопичувальна функція. Таким чином, основним завданням і функцією біржі є надання її членам, що торгують, «фізичних» засобів для укладання угод і проведення пов'язаних з цим операцій.

Отже, фондова біржа є складовою частиною ринкової економіки та відіграє суттєву роль у її розвитку й функціонуванні.

  1. Соціально-економічні насідки інфляції.

Інфляція посилює диспропорцію в економіці, дезорганізує господарські зв’язки, приводить до кризи державних фінансів, значно активізує спекуляцію та тіньову економіку, корупцію, посилює злочинність. Одним із негативних наслідків інфляції є зниження життєвого рівня населення.

Інфляція знижує покупну спроможності грошової одиниці. Інфляція карає людей, які одержують відносно фіксований номiнальний прибуток. Інакше кажучи, вона перерозподіляє прибуток, зменшуючи його у одержувачів фіксованого прибутку і збільшуючи його у інших груп населення. Інфляція також погіршує становище землевласників, які отримують фіксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошові одиниці, які матимуть меншу вартість. Меншою мірою жертвами інфляції опиняться деякі “білі комірці”, частина службовців державного сектору, прибуток яких визначається фіксованою тарифною сіткою, а також ті що живуть на фіксований прибуток по соціальному забезпеченню та інші трансфертні прибутки сім’ї.

Виграш від інфляції можуть одержати керівники фірм, інші одержувачі прибутку. Інфляція може також розчарувати власників заощаджень. Зі зростанням цін реальна вартість чи покупна спроможність заощаджень, відкладених на “чорний день”, зменшується. Під час інфляції зменшується реальна вартість термінових вкладів в банку, страхових полiсів, щорічної ренти і інших паперових активів з фіксованою вартістю, яких колись вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спокійний вихід на пенсію. Для боротьби з інфляцією необхідно усунути причини, які її зумовили, зокрема здійснювати державне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції. Але навіть якщо усунути всі причини, що породжують інфляцію, вона певною мірою може тривати внаслідок інфляційних очікувань населення - вони продовжують ще деякий час купувати товари “про запас”.