4.Мета і завдання аудиту. Користувачі аудиту.

Метою аудиту є висвітлення аудито­ром висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх сут­тєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготов­ки і подання фінансових звітів. За результатами аудиту складаєть­ся аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єк­та господарювання. Метою проведення аудиту є складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта, що пере­віряється. Основні завдання аудиту— збирання та обробка до­стовірної інформації про госп.-фінансову діяльність суб'єкта господарювання та формування на цій основі аудитор­ських висновків.Аудит має адекватно відображувати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється. Для того щоб скласти до­стовірний аудит. висновок, аудитор повинен отримати гарантію того, що інформація, яка міститься у бух. документації та первинних документах, достатня та до­стовірна.

Крім основних аудит може вирішувати функціональні завдан­ня. До функціональних, зокрема, належать: завдання коригуван­ня і санації, оперативного контролю й аналізу, стратегічного ана­лізу, аудиту договірних і статутних зобов'язань.

Завдання коригування і санації: розробку за результатами проведеного аудиту на прохання клієнта рекомен­дацій щодо виправлення виявлених ним помилок та уникнення зловживань. Завдання оперативного контролю і аналізу: про­веденні аудиту й аналізу безпосередньо в процесі гос­подарської діяльності клієнта з метою запобігання помилкам, ви­бору оптимальних управлінських рішень без безпосеред­нього втручання аудитора. Завдання стратегічного аналізу: аудитор на основі даних, отриманих у процесі аудиту, розробляє пропозиції щодо перспективних питань розвитку господарюючого суб'єкта. Завдання договірних і статутних зобов'язань:товариство зі складними домовленостями щодо розподілу прибутку може замовити проведення аудиторської пе­ревірки прибутку і звернення до третіх осіб з проханням про кредитування може бути підкріплене перевіре­ними звітами.Необхідність аудиту:1. операції компанії є чисельними і складними, а інформацію про них користувачі не можуть одержувати самостійно і потребують послуг аудитора.Користувачі:

−акціонер;засновники;фінансові установи(банки)

2. користувачі фінансової звітності, як правило, не мають доступу до облікових записів і не вистачає досвіду і знань, тому і запрошують аудитора. 3. наслідки рішень, що приймають користувачі, можуть бути настільки значними, що достовірність і повнота інформації їм абсолютно необхідні.

5. Х-ка складових нормат-законодавчої бази ауддіяльності в Укр

Аудор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або скасовують норми права.

Сукупність нормативних актів, необхідних для надання аудорських послуг, становить нормативну базу ауду. Нормативна база ауду поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база — закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні стандарти ауду, видані й затверджені відповідними органами. Вони потрібні аудору для встановлення законності й достовірності відображеної господарської операції, відповідності ведення обліку та звітності, проведення аналізу, складання висновку.

Внутрішня нормативна база — це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

Згідно з Законом України "Про аудорську діяльність", ауд — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. При цьому закон уточнює, що публічна бухгалтерська звітність складається з аудорського висновку, балансу, звіту про фінансові результати, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційної таємниці й визначені законодавством для надання користувачам та публікації.

Аналогічне поняття ауду трактується Національними стандартами ауду. Отже, ауд, згідно з чинним національним законодавством за об'єктом дослідження зводиться до ауду фінансової звітності, а за суб'єктом він може бути тільки зовнішнім, тобто здійснюватися незалежним аудором або аудорською фірмою на договірній основі. За ініціативою здійснення ауд може бути обов'язковим, проведення якого регламентується чинним законодавством, та добровільним, коли ауд проводиться з ініціативи клієнта.