18. Облік виробничих витрат, адміністрат. Витрат, витрат на збут.

Витрати виробництва — це виражені в грошовій формі поточні витрати матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів на виробництво продукції. Витрати здійснюються шляхом виплат грошових коштів або зменшення негрошових активів; виникнення заборгованості за прийнятими до оплати й акцептованими рахунками, векселями виданими, зобов'язань за нарахованою оплатою праці; обміну (зустрічного продажу) іншого активу. Ці поточні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції.

Синтетичний облік процесу виробництва здійснюють на таких рахунках: 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 15 "Капітальні інвестиції", 39 "Витрати майбутніх періодів", рахунки класу 9 "Витрати діяльності". Аналітичний облік ведуть у розрізі синтетичних рахунків за конкретними видами продукції, виконаних робіт, наданих послуг та статтями витрат, перелік і склад яких встановлюється підприємством.

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції призначений активний рахунок 23 "Виробництво", основним завданням якого є накопичення виробничих витрат і визначення фактичної собівартості одиниці продукції шляхом калькуляції. До виробничої собівартості продукції (робіт і послуг) включають такі витрати: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам; інші прямі витрати; загально виробничі витрати. Отже, на дебет рахунка 23 "Виробництво" протягом місяця відносять прямі й непрямі витрати, пов'язані з виробництвом продукції, а за кредитом відображаються суми фактичної собівартості завершеної виробництвом готової продукції. Оскільки протягом місяця одержану з виробництва готову продукцію оприбутковують на склад, як правило, за плановою собівартістю, то лише наприкінці місяця визначають фактичну собівартість, після складання звітної калькуляції. Тобто відбувається певне коригування планової собівартості до рівня фактичної.

Наприкінці місяця визначають фактичну собівартість товарного випуску готової продукції і суму списують на дебет рахунків 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 15 "Капітальні інвестиції" та ін. Залишок (сальдо) за рахунком 23 "Виробництво" може бути лише дебетовим і означатиме витрати, що відносяться до незавершеного виробництва, обсяг і вартість якого визначають за даними інвентаризації.

Для обліку – активний витратний рахунок 92 «Адмін витрати». Д: сума визнаних витрат (запаси, зарплата, аморт); К: списання на фін результат.

До «Витрати на збут» відносяться також затрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів): оплата праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту та складів, водіям тощо; затрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на відрядження;

оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій;

оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстраційних залів тощо;

фрахт та інші виплати, пов'язані з транспортуванням продукції; надання знижок Облік затрат щодо збуту ведуть на рахунку «Витрати на збут». Загальна методика обліку затрат на збут з реалізації за елементами аналогічна методиці обліку затрат виробничої діяльності. Тобто на першому етапі формуються елементи затрат, на другому проводиться їх списування на фінансові результати у внутрішньогосподарському обліку — визначається можливість їх прямого або непрямого віднесення на відповідний вид продукту. Непрямі затрати поділяються між окремими видами продукції.

За контрактом з покупцем окремі затрати по збуту можуть бути відшкодовані продавцю. Залежно від того, за чий рахунок здійснюються затрати, до рахунка «Затрати на збут» доцільно відкрити два субрахунки: за рахунок продавця та за рахунок покупця. Обороти на дебеті рахунка «Затрати по збуту» можливі з кредиту таких рахунків:

Кредит рахунка «Виробничі запаси», із них: Кредит рахунка «Матеріали»

Кредит рахунка «Запасні частини» Кредит рахунка «Паливо»

Кредит рахунка «Малоцінні і швидкозношувані предмети»

Кредит рахунка «Знос (амортизація) основних засобів»

Кредит рахунка «Розрахунки з оплати праці»

Кредит рахунка «Розрахунки зі страхування»

Кредит рахунка «Розрахунки з різними кредиторами» та інші.

У зв'язку з тим, що затрати зі збуту є частиною собівартості проданої (реалізованої) продукції та впливають на фінансовий результат, доцільно провадити розподіл цих витрат між окремими видами проданої продукції поза фінансовим обліком. У цьому випадку затрати щомісячно розподіляються так:

а) затрати загального характеру — між видами реалізованої продукції пропорційно до її виробничої собівартості;

б) транспортні витрати (якщо їх питома вага значна) — за видами реалізованої продукції, їх просто списують наприкінці місяця.

Для розподілу затрат по збуту у бухгалтерії складають довідку-розрахунок або відомість розподілу, де вказують види реалізованої продукції, її виробничу собівартість. Як правило, загальна сума затрат по збуту повністю списується і включається до собівартості проданої (реалізованої) продукції. При цьому робиться бухгалтерський запис, дебет рахунка «Фінансові результати», кредит — «Затрати зі збуту».