14.Сутність та визнання витрат. Класифікація витрат. Сутність та визнання витрат

Витрати — це найважливіша частина фінансової діяльності підприємства, тому слід знати порядок їх здійснення, обліку і розподілу.

Дія П(С)БО 16 "Витрати" не поширюється на витрати, пов'я­зані з виконанням будівельних контрактів і наданням послуг з їх виконання.

Витрати визнаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

До витрат, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів, відносять:

1)списання матеріалів у виробництво, для ремонту основних фондів, на адміністративні цілі; 2)нарахування зносу (амортизації); 3)списання основних засобів, МШП, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються; 4)втрати від знецінення запасів; 5)недостачі запасів (сировини, матеріалів, товарів, готової продукції тощо); 6)нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути погашена; 7)доброчинні внески; 8)визнані економічні санкції.

Витратами, що збільшують зобов'язання, є нарахування:

1)заробітної плати, податків, зборів, обов'язкових платежів; 2)відрахувань на обов'язкове і добровільне страхування; 3)транспортних витрат; 4)оренди, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з реклами; 5)послуг сторонніх організацій; 6)інші нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобо­в'язань.

Витратами звітного періоду визнаються зменшення активів або збільшення зобов'язань тільки за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами і не включаються до звіту про фінансові результати згідно з пунктом 9 П(С)БО 16:

1)попередня (авансова) оплата запасів, робіт і послуг;2)погашення отриманих позик;3)платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента або принципала;4)витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;5)інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, які не відповідають ознакам.

Класифікація витрат

Склад витрат у найбільш загальному вигляді визначається П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" і 16 "Витрати", але докладно структуру (або номенклатуру) статей та елементів витрат наведено тільки у П(С)БО 16.

Витрати поділяються на такі:

1)витрати, що включаються до собівартості реалізовуваних продукції, робіт, послуг або реалізовуваних товарів; 2)адміністративні витрати; 3)витрати на збут;4)інші операційні витрати; 5)фінансові витрати; 6)податки на прибуток; 7)надзвичайні витрати.

П. 11 П(С)БО 16 встановлено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається:

• з виробничої собівартості реалізованої у звітному періоді продукції (робіт, послуг);

• нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

• наднормативних виробничих витрат.

Адміністративні витрати — це загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування й управління підприємством (загально корпоративні, представницькі, службові відрядження і тд.).

Витрати на збут — це витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції, товару, робіт (витрати пакувальних матеріалів; на рекламу і дослідження і тд).

Інші операційні витрати — це витрати операційної діяль­ності, які не увійшли до собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат та витрат на збут (собівартість реалізованих виробничих запасів, відрахування до резерву сумнівних боргів…).

Необхідно зазначити, що загальновиробничі витрати поділяють на постійні і змінні.

До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними у разі зміни обсягу діяльності.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції, робіт і послуг у періоді їх виникнення.

Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.

До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати з обслуговування й управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу робіт. Вони розподіляються на кожний об'єкт витрат, із використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Базою розподілу можуть бути кількість годин праці, заробітна плата, обсяг діяльності та прямі витрати.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлює підприємство.