16. Стадії аудиту та види процедур

стадії див. питання 10

Види процедур МСА 520:

• процедури оцінки ризиків

• проц.. по суті

• проц. в загальн. огляді звітності напр.. перевірки

Процедури на суттєвість – перевірка суттєвих викривлень щодо:

• класів операцій

• залишків рахунків

• розкриття інформ. в звітах

Інші процедури – тестування контрольних моментів, оцінка внутрішнього контролю за допомогою анкет, арифметичний перерахунок оборотів та сальдо рахунків обліку.

МСА 500 "Аудиторські докази" визначає такі типи аудиторських процедур:

- перевірка записів або документів,

- перевірка матеріальних активів,

- спостереження,

- запити,

- підтвердження,

- перерахування,

- повторне виконання,

- аналітичні процедури.

17. Аналітичні та інші процедури

Процедура (від лат. procedo— проходжу, відбуваюсь) — поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму. Контрольні функції в господарському механізмі здійснюються за допомогою аудиторських процедур, вироблених наукою і практикою.

Мета проведення аналітичних процедур: вивчення інформації шляхом аналізу та підставлення показників підприємства для виявлення незвичайних або невірно відображених в обліку та звітності операцій, а також встановлення причин помилок та перекручень.

В МСА520 параграф 3 зазначено: «Аналітичні процедури – це оцінка взаємозв’язку фінансової та не фінансової інформації»

Основні вимоги щодо вибору аудиторських процедур:

1) обрані процедури мають сприяти: а) досягненню конкретної мети аудиту; б) зниженню ризику не виявлення до прийнятного рівня;

2) отримані докази мають бути достатніми для формування аудитором висновків про обґрунтованість окремих якісних аспектів, що складають основні компоненти фінансової звітності.

Аналітичні процедури включають:

1) розгляд фінансової інформації суб’єкта в порівнянні з: а) порівняльною інформацією за попередні періоди; б) очікуваними результатами діяльності суб’єкта та очікуванням аудитора; в) аналогічною галузевою інформацією, або з показниками інших підприємств;

2) розгляд взаємозв’язків: а) між елементами фінансової інформації, які за припущенням мають відповідати прогнозованому зразку, що базується на досвіді суб’єкта; б) між фінансовою інформацією та інформацією фінансового характеру.

Мета аналітичних процедур: співвідношення фінансової та не фінансової інформації.

Види процедур. Контрольно-аудиторські процедури за призначенням у застосуванні прийомів контролю можна поділити на організаційні, моделюючі, нормативно-правові, аналітичні, розрахункові, лічильно-обчислювальні, логічні, порівняльно-зіставні та інші.

Організаційні - вибір спеціалістів для виконання контрольних функцій, оформлення організаційно-розпорядчої документації (накази, розпорядження, графіки тощо), встановлення об'єктів і методики контролю.

Моделюючі - побудова організаційних та інформаційних моделей об'єктів контролю, які дають змогу оптимізувати проведення контролю за часом і якісними характеристиками із застосуванням обчислювальної техніки.

Нормативно-правові - перевірка відповідності функціонування об'єкта контролю правилам, додержання трудового законодавства у трудових відносинах на підприємстві, проведення інвентаризації цінностей і додержання

Розрахункові - перевірять достовірність кількісних і вартісних вимірників господарських операцій, розраховують узагальнюючі показники, які характеризують об'єкт контролю (показники продуктивності праці, виконання плану реалізації тощо).

Лічильно-обчислювальні - застосовують під час перевірки кількісної характеристики об'єктів контролю. До них відносяться - встановлення вартості товарів відповідно до ринкових цін, перевірку правильності нарахування заробітної плати робітникам, розрахункових відносин тощо.

Логічні - ґрунтується на застосуванні прийомів логіки у процесі аудиту. Використовують їх у поєднанні з іншими контрольно-аудиторськими процедурами (наприклад, при перевірці документів, економіко-математичних розрахунках, економічному аналізі).

Порівняльно-зіставні - передбачають порівняння і зіставлення об'єкта з його аналогом, затвердженими зразками, нормативно-правовими актами для виявлення відхилень від них.

Перевірка - складається із вивчення бухгалтерських регістрів; документів, які дають змогу зібрати аудиторські свідчення різного ступеня надійності.

Спостереження - аналіз процесу або процедури, що використовується іншими особами.

Опитування - зберігання інформації від обізнаних осіб клієнта і поза межами їх. Воно може дати аудитору нову інформацію або підтвердити стару інформацію.

Підрахунки - перевірка відповідності сум, які зазначені в регістрах обліку і первинних документах.

18.Вимоги МСА 330 та 520 щодо процедур аудиту

УМСА330викладено вимогищодо плануванняподальшихаудиторськихпроцедурпіслязавершенняетапувиявленнята оцінкиризиківсуттєвого викривленнязвітності.

Виявивширизики, аудиторповиненпідготувативідповідь– необхіднідії, аудиторськіпроцедури зметою зниженняаудиторськогоризику доприйнятногорівня.

Процедури по суті складаються з:

- погодженням або узгодженням фін звітів з основними обліковими записами;

- перевіркою суттєвих журнальних проводок та інших коригувань, зроблених під час складання фін звітів.

МСА 330: Аудиторові слід зробити висновок, чи були отримані достатні та відповідні докази для зменшення ризику суттєвого викривлення у фін звітах до прийнятно низького ризику.

МСА 520 розглядає питання використання аудитором аналітичних процедур при виконанні процедур по суті («аналітичні процедури по суті»). Він торкається питання відповідальності аудитора в разі вик-ння аналітичних процедур, які допомагають аудиторові під час формування загального висновку про фінансові звіти, наприкінці перевірки.

Під час розробки та виконання аналітичних процедур по суті, аудитор має:  - визначити придатність конкретних аналітичних процедур по суті для даних тверджень, з урахуванням оцінених ризиків суттєвого викривлення, а також детальних тестів по суті, якщо такі є, для цих тверджень; - оцінити достовірність даних, на які спирається аудитор, беручи до уваги джерела, порівнянність та сутність, походження, характер та істотність інформації, що є в наявності, та контроль за підготовкою;  - здійснити прогноз відображених у звітності сум або коефіцієнтів та оцінити, чи є такий прогноз достатньо точним, щоб встановити викривлення, яке окремо або у сукупності з іншими викривленнями, може призвести до того, що фінансові звіти можуть бути суттєво викривлені; - визначити обсяг усіх розходжень облікових сум з прогнозними значеннями, що не потребує подальшого розслідування.

Аудитор має розробити та виконати аналітичні процедури по суті наприкінці аудиторської перевірки, що допоможе аудитору під час формування загального висновку зрозуміти, чи узгоджуються фінансові звіти з розумінням аудитором суб’єкту господарювання.

Якщо в результаті виконання аналітичних процедур будуть встановлені відхилення або взаємозв’язки, які не узгоджуються з іншою відповідною інформацією, або такі, що відрізняються від очікуваних значень на значні суми, аудитор повинен дослідити такі розбіжності за допомогою: - опитування управлінського персоналу та отримання відповідних аудиторських доказів, що узгоджуються з твердженнями управлінського персоналу; - виконання інших аудиторських процедур, які будуть необхідними в обставинах, що склалися.