2.1.А.Реформи Тесея. Синойкізм.

Синойкізм у Стародавній Греції – це об'єднання раніше відокремлених родоплемінних общин, поселень або міст у єдине політичне ціле (поліс) у зв'язку з виникненням класового суспільства й становленням держави.

Першим кроком до утворення держави стали реформи легендарного грецького героя і мудреця Тесея (VII ст. до н.е.). Тесей об'єднав чотири найбільші племена (філи) Аттіки в один народ з центром у Афінах. Поряд з племінними органами управління було утворено єдині Народні збори, колегію архонтів та ареопаг. Створено культ богині Афіни — опікунки міста і народу. Кожне з чотирьох племен поділено на три фратрії (усього - 12), а кожну фратрію на 30 родів. Усіх вільних повнолітніх громадян чоловічої статі Тесей поділив на три розряди: благородних (евпатридів), землеробів (геоморів) і ремісників (деміургів).До розрядів входили громадяни незалежно від приналежності до племені.

2.1.А.1. Правовий статус евпатридів, геоморів, деміургів і метеків.

Евпатриди — це родова знать, аристократія. Вони покликані були управляти суспільством. Їм належили найкращі землі. Геомори і деміурги разом з дрібними торговцями та бідняками (всі вони отримали узагальнену назву демос) були усунуті від управління державними справами, більшість з них розорялися і були вимушені закладати за борги свої землі, а іноді – самозакладатися (у рабство).Метеки– чужинці, що переселилися у той чи інший поліс. Особисто вільні, вони не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен метек був зобов'язаний мати в якості охоронця афінського громадянина, платити державі особливий податок – метойкіон (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 на рік) і зареєструватися за місцем проживання.

2.1.А.2. Архонти і ареопаг.

У зв'язку з ускладненням функцій управління суспільством за домаганням аристократії створено нову посаду — архонта (начальник, старший), якого обирали на Народних зборах виключно з пердставників родової знаті(спочатку – довічно, пізніше – на 10 років). З першої чверті VII ст. до н.е. обирали не одного, а 9 архонтів (на 1 рік), які створили колегію (перебрали на себе військові, релігійні та судові функції). Після закінчення своїх повноважень архонти автоматично і пожиттєво входили до складу ареопагу, який прийшов на зміну Раді старійшин. Йому належали функції обрання архонтів, він розв’язував усі найважливіші питання управління суспільством, здійснював контроль над діяльністю службових осіб.

2.1.А.4. Територіальний поділ населення. Наукрарії.

Згодом, коли утворюється військовий флот для захисту Аттіки й охорони морської торгівлі, країна була поділена на невеликі територіальні райони — наукрарії, кожен з яких мав збудувати і спорядити військовий корабель. Їх налічувалося 48 — по 12 на кожну філу. Очолювали такі райони притани, які теж належали до евпатридів.

2.2 Соціальні протиріччя в афінському суспільстві. Боротьба між родовою аристократією та демосом.

На початку VI ст. до н.е. в Афінах загострилися суперечності між родовою аристократією і демосом, котрий наполегливо вимагав від евпатридів поділитися владою. Причиною стало значне майнове розшарування, маніпуляція багатіїв шляхом підкупу і шантажу бідними верствами населення, використання їх як засобу для утвердження своєї влади і здобуття ще більшого багатства.