2.5. Реформи Ефіальта

Подальша демократизація афінського державного ладу пов’язана з іменами Ефіальта і Перікла. У 462 р. до н.е. афінська демократія під керівництвом Ефіальта провела через народні збори закон про позбавлення ареопага всіх політичних функцій. Він був позбавлений права накладати вето на постанови народних зборів, передавши це право геліеї. Право контролю за посадовими особами і нагляд за виконанням законів перейшли до ради 500 і народних збо-рів, але головним чином до геліеї. Скоротилась судова компе-тенція ареопага: за ним залишились лише релігійні справи і деякі кримінальні.

2.6. Реформи Перікла.

Реформи Перикла. Перикл (495 до н. е. – 429 до н. е.) – державний діяч, стратег, оратор і полководець у Стародавніх Афінах.Після вбивства Ефіальта афінську демократію очолив Перикл – виходець зі знатного афінського роду, обдарований політик.

Після вбивства Ефіальта афінську демократію очолив Перікл. При Періклі відбувається більш чіткий поділ властей: законодавча влада належала народним зборам, виконавча – Раді 500 і магістратам, судова – геліеї. Принцип жеребкування розповсюджується на більшість раніше виборних посад, вводиться плата за участь у виконанні громадських функцій.

Цивільна: Відповідно до її вимог, громадянином Афін міг вважатися лише той, чиї мати й батько були афінянами.

2.7. Правовий статус, права і обов’язки повноправних афінських громадян.

Населення поділялося на вільних, рабів та метеків. Вільні – це громадянин Афін, вільна особа, народжена від правильного шлюбу і занесена до списку демів. Це щодо чоловіків. Жінки мали теж бути народжені від правильного шлюбу та занесені у списки еої. Еої так само велися за демами. Щодо повноправності громадян. З 18 років, з того часу, як людина була внесена до списку дему, вона мала право брати участь в політичному житті, але у зв’язку з навчанням та службою в армії, вони набували фактичного рівноправ’я в 20 років. Жінка участі у політичному житті не брала. Обиратись на державну службу або балотуватися на якусь виборну посаду особа могла, як правило, з 30 років. Активне виборче право в 20 років, пасивне – в 30.

Раб визнавався річчю , був повністю позбавлений будь-яких прав, як особистих, так і майнових. Вбивство свого раба як правило не каралось, за винятком випадків, якщо було вчинене з особливою жорстокістю. За вбивство чужого раба особа відповідала як за пошкодження чужого майна.

2.8. Правовий статус метеків.

Метеки – це не громадяни, але вільні особи, які постійно проживали на території Афін. Вони не брали участі у політичному житті, вони були урізані і в інших правах. Вони були обмежені (в різні роки різними сумами) на укладення цивільно-правових угод. Вони не могли самостійно представляти себе в суді і Афінська держава виділяла їм спеціального уповноваженого на представництво інтересів, так званого простата. Вони були змушені сплачувати принизливий податок – метейкон. Вони не мали права брати шлюб. Могли бути в суді свідком, але лише другорядним.

Афінське право знало й інші категорії населення, як от чужинці. Чужинці – це не громадяни Афін, так само як раби та метеки, які правомірно перебували на території Афін. Вони наділялись різними правами.