Заняття 4

Мета: розвивати координацію рухів, емпатію, здатність до співпереживання; активізувати розумову діяльність; підвищувати впевненість у собі

Хід роботи

Привітання. Якнайщиріше усміхніться, передайте посмішку по колу..

Вправа 1 «Абетка гарних слів»

Психолог:- згадайте добрі, гарні слова, що починаються з букви Г (героїчний, гостинний, )

Вправа 2 «Дерево ввічливості»

Психолог:- Давайте виростимо «дерево ввічливості». (слід завчасно підготувати зроблене з картону дерево). Називайте слова та вирази ввічливого звертання, а я буду малювати окремі листочки на кожній з гілок. )

Вправа 3 Гра-етюд «Жителі дерева»

Психолог: - Діти, уявіть, що на наше дерево забралася якась тваринка-пустунка. Хто б це міг бути? (кішка, мавпочка ..) Зобразіть рухи і вираз обличчя цієї тваринки. Добре.

- А тепер уявіть, що від бешкетування цієї тваринки з нашого дерева упало додолу безпомічне пташеня. Простягніть ручки до пташенятка, візьміть його дуже обережно… А тепер зігніть руки в ліктях і наблизьте до себе. Повільно, по одному пальчику, стуляйте долоніі, сховайте в них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи його. А тепер розкрийте долоні, і ви побасите, що ваше пташеня полетіло. Усміхніться йому. Воно ще прилетить до вас.

Вправа 4 Гра «Ляпки»

До цієї гри слід заздалегідь підготувати чисті аркуші паперу, рідку фарбу (гуаш). Дітям пропонують взяти на пензель трохи фарби того кольору, який їм подобається, хлюпнути «ляпку» на аркуш паперу і скласти аркуш навпіл таким чином, щоб «ляпка» відбилася на чистій половині аркуша. Потім аркуш розгор­нути й постаратися зрозуміти, на кого чи на що схожа отримана «ляпка».

Рекомендації: якщо комусь із дітей важко сказати, на що чи на кого схожа «ляпка», можна колективно обговорити це й допомогти цій дитині при відповіді. Цю гру можна проводити через кожні два заняття, спостерігаючи таким чином за психічним станом учнів.

Інформація для керівника групи, яку можна отримати з цієї гри.

• Агресивні або пригнічені діти обирають «ляпку» темних кольорів. Вони бачать у «ляпці» агресивні сюжети (бійку, чудовисько і т. ін.). Обговорення «страшного малюнка» сприяє звільненню від негативних переживань та агресії у символічній формі.

• До агресивної дитини корисно посадити спокійну дитину, яка обиратиме для малюнків світлі тони й бачитиме приємні речі (метеликів, казкові букети тощо). Обговорення малюнків може сприяти зміні стану проблемної дитини.

• Діти, схильні до гніву, обирають переважно чорну або ж червону фарби.

• Діти зі зниженим настроєм обирають лілові тони (кольори суму).

• Сірі й коричневі тони обираються напруженими, конфліктними, розгальмо­ваними дітьми (пристрасть до цих тонів говорить про те, що дитина потребує заспокоєння).

• Можливі такі ситуації, коли діти обирають кольори індивідуально й не про­стежується чіткого зв'язку між кольорами й психічним станом дитини.

Прощання. Вправа 5 «Зморшки»

Психолог:- Давайте всі зморщимо обличчя: спочатку чоло, потім брови, ніс, щоки. Після цього повернемося один до одного і утворимо жахливу гримасу, розслабимося… й усміхнемося.