3. Рухлива гра для зняття напруження «Колода карт» - 10 хв.

Учасники сидять у колі. Ведучий пропонує помінятися місцями тим, хто:

• Має у своєму імені літеру А;

• Народився влітку;

• Народився взимку;

• У своєму одязі має чорний колір;

• Колись писав чи зараз пише вірші;

• Полюбляє дивитися бойовики;

• Полюбляє дивитися комедії;

• У кого в дома живуть домашні тварини;

• Любить їсти смажену картоплю;

• Любить співати під карооке;

• Має мрії та хоче, щоб вони втілилися в життя.

Обговорення: учасники висловлюють сої емоції та почуття, що виникли підчас гри.

4. Вправа «Синя пташка» -15 хв.

Учасникам пропонується зручно сісти, заплющити очі і уявити те, що говоритиме ведучий.

Ведучий: одного разу синя пташка зненацька влетіла у вікно вашої кімнати і потрапила в пастку.

Щось у цій пташці вас приваблює, і ви вирішуєте залишити її у себе.

Але, на ваш подив, наступного дні пташка змінює колір із синього на жовтий!

Ця незвичайна пташка змінює кольори щоночі: вранці третього дні вона – яскраво-червона, а на четвертий день стає зовсім чорною. Якого кольору пташка, коли ви прокидається п’ятого дня?

• Пташка не змінила колір. Вона залишається чорною?

• Пташка повертається до початкового синього кольору?

• Пташка стала білою?пташка стала золотою?

Перед кожним учасником на столі – малюнок пташки, який необхідно розфарбувати, зобразити пташку на п’ятий день.

5. Вправа «Маленькі успіхи» - 10 хв.

Учасникам пропонується згадати і розповісти всі, навіть незначні успіхи, досягненні ними за весь семінар.

На роздуми даються 3-5 хв.

Далі кожен розповідає про свої успіхи у загальному колі. Потім учасникам пропонується подумати, як вони використають свої знання.

Обговорення:

• Чому важливо вміти помічати свої досягнення та нагороджувати себе за це себе?

6. Вправа «Підсумки» – 10 хв.

Мета: з’ясувати враження учасників від занять.

На стікерах записують чи збулися їхні очікування від всього семінару.

Кожен з учасників свої записи озвучують і наклеюють на плакат.

Список використаної літератури:

1. Мерзлякова О. «Шкільний Світ» 2008 р. Інтерактивні заняття психолога з батьками.

2. Журнал Психолог «Шкільний Світ» 2009 р. № 35.

3. Журнал Психолог «Шкільний Світ» 2008 р. № 23.

4. Журнал Соціальний педагог «Шкільний Світ» 2011р. №9.

5. Психолог бібліотека «Шкільний Світ» № 7 липень 2011р. «Профілактика професійної дезадаптації психологів-практиків».

6. Психолог бібліотека «Шкільний Світ» № 4 2009р. «Технології соціальної роботи із дезадаптованими дітьми та молоддю».

Програма формування духовно-моральних цінностей у підлітків «Що означає бути гідною людиною»

Приймак І.Л.,

практичний психолог Кострижівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Заставнівського району

«Зробити душу живою, чуйною, відкритою для світу –

одна з головних цілей духовно-морального виховання.

Важливо заглянути в душу кожної дитини, запалити

в ній свічку моральної особистості, не піддатися спокусі

массового потоку, характерного для нинішньої школи.»

А. Улітін

На питаннях виховання молодого покоління нині зосереджена особлива увага громадськості, педагогів, психологів, учених, письменників. Найактуальніші ці проблеми з погляду статистичних даних, які подають­ся працівниками різних соціально-психологічних служб, співробітниками комісій у справах неповнолітніх та центрів громадських зв'язків МВС України. За да­ними цих організацій, за останні роки стрімко зросла злочинність серед неповнолітніх підлітків. Часто ми чуємо тривожні слова: «Злочинність помолодшала». При цьому характер деяких правопорушень — вража­ючий. Зросли показники дитячих крадіжок, шахрай­ства, розбійних нападів з використанням на­сильницьких злочинів.

Серед причин агресивності підлітків мож­на виділити як соціальні, що зумовлені соці­альною напруженістю, психологічною не­врівноваженістю всього суспільства, так і пси­хологічні, що пов'язані з віковими психоло­гічними особливостями підлітків, характером міжособистісних взаємин у дітей даної вікової групи.

Криза соціальної системи, екологічна та еко­номічна нестабільність,— усе це, зрозуміло, відобразилося на свідомості, почуттях та по­ведінці дітей, підлітків, молоді. У багатьох із них відсутні моральні ідеали, поширені аполі­тичність, дефіцит моральних почуттів.

Поляризація доходів, вільна торгівля призвели мо­лоде покоління до користолюбства, хабарництва, шах­райства, рекету. Розгул злочинності, свобода дій, на­садження духовного цинізму, культ насилля на теле­екранах і багато іншого створюють негативне тло для аморального розвитку дітей і підлітків. У суспільстві, де висміюються ентузіазм та благородні пориви, здійснюються акти вандалізму щодо пам'яток культу­ри, а дорослі час від часу демонструють приклади не­покори, юне покоління стає все важче виховувати.

Психологи зазначають, що загалом у дітей зросли асоціальна спрямованість, вони стали агресивнішими, вразливішими, швидко виходять зі стану рівноваги. Значно зросла кількість психічних захворювань, без­посередньо пов'язаних із соціальними умовами. В ок­ремих дітей розвиваються хибні якості — жорстокість, брехливість, лють — які об'єднують їх в угруповання.

Підлітки, які не знаходять взаєморозуміння з най­ближчими їм людьми, дуже часто набувають агресив­них форм поведінки. І тут не обов'язково йдеться про неблагонадійні сім'ї, хоча стан дитини в них, як пра­вило, важкий і пов'язаний зі створенням процесу роз­витку особистості. Стиль життя в таких сім'ях із постій­ними виявами неповаги одне до одного, брутальні­стю, сварками, неувагою, неорганізованістю побуту — залишає незадоволеними основні потреби дитини. До цього додаються зразки асоціальної, а то й антисоці­альної поведінки дорослих.

Причиною агресивної поведінки підлітків може бути також намагання пристосуватися до сучасної реальності за допомогою девіантних форм поведінки. Деякі підлітки використовують агресивні дії, аби продемон­струвати свою «сучасність», уміння протистояти жит­тєвим труднощам і проблемам. Багато підлітків досить неадекватно уявляють собі мужність, яку вони пере­важно ототожнюють із грубощами, жорстокістю, агре­сивністю. Більш того, такі форми поведінки також провокуються засобами масової інформації, референт­ними групами однолітків та деформацією сім'ї, яка найчастіше не тільки не створює у підлітків відчуття психологічної захищеності, а й сприяє розвитку бру­тальності, демонстративної непокори, як це було за­значено вище.

У складних умовах сучасного суспільства питання мораль­ного розвитку дітей є дуже гострим. Моральна основа — це стрижень, на який повинен нанизуватися будь-який прояв люд­ської життєдіяльності. Потреби в спілкуванні, сором, совість, турбота про ближнього, почуття жалю, емпатія, відраза до насильства — без таких моральних норм ніяке суспільство не може існувати й розвиватися. Головне — навчити підлітків бути собою, не одягати на себе маску, хитрувати, грати чужу роль, лицемірити.

У процесі занять застосовуються:

• діагностичні методи, завдяки яким вихованці пізнають себе, свої риси характеру;

• корекційні;

• словесні, наочні методи;

• тренінгова форма роботи;

• бесіда й діалог на основі обговорення висунутих ідей, ду­мок, практичних ситуацій, подій;

• висловлення «по колу»;

• індивідуальний контакт бесіди з дітьми;

• письмові роботи учнів (проективні тести, творча розповідь, твори, малюнки);

• ігри й вправи;

• епіграфи, афоризми, приказки, «висловлювання мудрих людей»;

• елементи казкотерапії, психодрами.

Мета програми: засвоєння цілісного уявлення про моральну, гармонійну особистість; формування людини, здатної виховувати й розвивати саму себе.

Завдання:

• сформувати потребу в самовихованні;

• формування в школярів потрібної мотивації;

• виховувати позитивні навички поведінки й допомагати викорінювати негативні;

• виховувати адекватну самооцінку своєї особистості й рівень домагань

• ознайомити з практичними прийомами й методами духов­но-морального росту й удосконалювання.

Структура: програма складається з 7 занять. Тривалість кожного заняття від 1 години до 1,5 години, які проводяться 1 раз на тиждень.

Форма проведення: інтерактивний, навчальний тренінг.

Кількість учасників: оптимальна група для проведення тренінгу складає 25 учасників( один клас). При більшій кількості учасників збільшується час виконання вправ.

Діагностичні методики: Тест на самовизначення «Який я насправді?» , тест на самовизначення «Доброзичливість», тест «Артист чи мислитель», графологічний аналіз власного почерку, тест «Який я у спілкуванні з друзями?», тест «12 чоловічків».