5. Інформаційне повідомлення – 15 хв.

Чому батьки так погано розуміють своїх дітей і так мало довіряють їм? Адже дійсно кожна дитина - хороша! Навіть коли вона не вчить уроки, прогулює заняття, і – о, жах – розмовляє з вчителем або батьком на підвищених тонах. І вся подальша робота відбувається, як правило, із батьками, а не з дитиною. Помінявши підхід до цієї проблеми і починати працювати у комплексі із дитиною, педагогом, батьком – ми зможемо досягнути якихось результатів.

6. Вправа «Мої враження» - 5 хв.

Учасники діляться враженнями від сьогоднішнього заняття, своїми почуттями, емоціями.

IV. Дитина в суспільстві

1. Вправа «Мій настрій» -5 хв.

Мета: активізувати увагу учасників, налаштувати на плідну роботу.

2. Інформаційне повідомлення «Складові адаптації» - 25 хв.

Адаптація – являє собою процес і результат активного пристосування до видозміненого середовища за допомогою різних соціальних засобів (діяльність, вчинків, поведінкових дій). Тобто, діти-школярі змінюють свої звичні дії, вчинки під впливом нового оточення. Отже, успішність адаптації залежить (визначається), як від характеристик середовища (школи), так і від особливосте психічного світу дитини. З'ясуємо. Які саме фактори впливали і позитивно і негативно на дитину підчас звикання до нових умов навчально-виховного процесу. (Батьки висловлюють свої думки).

• Психофізіологічні фактори (стан здоров'я, зміна режиму дня, сну, друга зміна, час виконання домашнього завдання).

• Психологічні фактори (традиції, вимоги школи, тон, тембр, стиль викладання, спілкування, «синдром відмінника», «установка лідера», тривожність отримання «низького» бала).

• Соціальні фактори (зміна класу, педагогів; батьки дуже часто накидають дітям велику кількість соціальних ролей, компенсуючи свої невдачі, не успіхи, низький рівень досягнень).

3. Анкета «Відлуння» - 15 хв.

З'ясувати наскільки співпадає почута інформація із у конкретними випадками та що робиться батьками і педагогами,щоб покращити адаптаційний період.

4. Ділова гра «Адаптація» - 25 хв.

Учителі і батьки діляться на три групи, кожній підгрупі роздають на стіл матеріали «Адаптація біологічна», «Адаптація психологічна», «Адаптація соціальна».

Учасники мають відповісти на такі запитання:

• Що школа, вчителі та батьки можуть зробити для успішної біологічної адаптації учнів?

• Що школа, вчителі та батьки не можуть зробити для успішної біологічної адаптації учнів?

• Що школа, вчителі та батьки можуть зробити для успішної психологічної адаптації учнів?

• Що школа, вчителі та батьки не можуть зробити для успішної психологічної адаптації учнів?

• Що школа, вчителі та батьки можуть зробити для успішної соціальної адаптації учнів?

• Що школа, вчителі та батьки не можуть зробити для успішної соціальної адаптації учнів?

Після завершення іде спільне обговорення усіх учасників.

5. Притча «Результат виховання» - 15 хв.

Жило якось подружжя. І був у них син: не надто стриманий, цілеспрямований, акуратний, без усіх рис, який очікують від слухняних дітей. Батько вважав, що сина треба виховувати строго, що той має мовчки підкорятися. Мати ж дозволяла хлопцеві майже все, і тільки тоді, коли бешкети виходили за всі межі, тихо плакала на самоті, далі вважаючи, що лише любов'ю та проханнями можна чогось досягти.

Батьки постійно сперечалися,чиє виховання корисне, а чиє шкідливе. Мати думала, що батько придушує у синові особистість, а тато – що його жінка виплекала егоїста і ледаря. Мати не давала батькові реалізовувати його виховні плани, а чоловік спонукав дружину бути рішучішою.

Минули роки, і син став….тим, ким він став. А подружжя так і не змогло розібратися, чому так вийшло: чи через надмірний вплив батька, чи через недостатній вплив матері.

Група обговорює дану притчу.