- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •61. Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •81. Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •82. Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •83. Економічні стратегії розвинутих країн.
- •84. Специфіка економіч стратегій країн, що розвиваються.
- •85. Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •86. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •87. Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •88. Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •89. Проблема геополітичного вибору України.
- •90. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
Форми прояву міжнародної регіональної інтеграції різні:
1) розвиток подетальної та технологічної спеціалізації, кооперації і комбінування виробничо-технологічних процесів;
2) усунення адміністративних і економічних бар'єрів, які перешкоджають вільному руху товарів, капіталів, робочої сили в межах регіону;
3) узгодження і проведення спільної економічної, валютно-фінансової, науково-технічної та соціальної політики;
4) формування регіональних господарських комплексів із загальною виробничою інфраструктурою та інститутами наддержавного і міждержавного регулювання. Виділяються наступні політико-правові форми:
- Зона вільної торгівлі характеризується усуненням тарифів і квот між країнами-членами. Кожен учасник має право застосовувати власні правила в торгівлі з третіми країнами.
- Створення митного союзу припускає відсутність тарифних обмежень на переміщення товарів усередині блоку і введення загального зовнішнього тарифу. Вплив митного союзу на торгівлю полягає в створенні нових товарних потоків і зміні існуючих напрямів торгівлі. Першу дію слід розглядати як позитивний ефект створення митного союзу - виникає в результаті відміни митних зборів і інших заходів захисту неефективного націонал виробництва. Збільшується громадське багатство, оскільки зростає імпорт дешевших товарів.
- Відхилення торгових потоків виражаються в заміні одних країн - джерел імпорту іншими. Вплив цього чинника може бути позитивним(дешевше джерело імпорту), негативним(дорожче джерело імпорту), нульовим.
- Спільний ринок відрізняється усуненням бар'єрів на шляху руху не лише товарів, але і чинників виробництва. Ці заходи спрямовані на вирівнювання умов конкуренції, підвищення громадського добробуту.
- Економічний союз є «просунутим» спільним ринком, в якому країни-члени здійснюють гармонізацію своїх економічних політик. В результаті зникає дискримінація, викликана державним регулюванням економіки. Вільна циркуляція товарів забезпечується відсутністю тарифних митних зборів, кількісних бар'єрів і нетарифних обмежень; капіталів - ліберальною валютною політикою; людей - відкриттям кордонів, визнанням документів про освіту.
Повна регіональна інтеграція. Декілька автономних національних економік поступово перетворюватимуться на одне велике господарство, в якому інтереси цілого мають пріоритет перед інтересами окремих держав. Створення наднаціональних інститутів регулювання, що приймають обов'язкові рішення, зробить можливим проведення єдиної економічної політики.
Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
Європе́йський Сою́з, ЄС — економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. ЄС діє через систему наднаціональних інституцій та спільно узгоджених рішень держав-членів. Інституціями ЄС є : Європейський Парламент, Європейська рада, Рада ЄС, Європейська комісія, Суд ЄС, Європейський центральний банк, Європейський суд аудиторів. Створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства. Відповідно до Лісабонського договору мета Союзу – підтримувати мир, свої цінності та добробут своїх народів. В той же час у договорі зазначено, що Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для всіх держав-членів у суспільстві, де панує плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків.
НАФТА (Північноамериканська зона вільної торгівлі) володіє чіткою організаційною структурою. Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин складають фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці та розв'язання суперечностей, а також розвивати тристоронню, регіональну та багатосторонню співпрацю. її керівними органами є 4 головні комісії: Економічна Комісія, Комісія праці та Комісія довкілля, а також центральна інституція — Комісія вільної торгівлі.
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво— форум економік Тихоокеанського узбережжя. Заснований з метою сприяння тіснішій економічній співпраці та вільній торгівлі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону. Аналог таких утворень як ЄС та НАФТА. Наразі до кооперації входять 21 економіка. Щорічно відбувається форум держав-членів на рівні глав урядів, місце зустрічі чергується поміж всіма державами. Особливість АТЕС полягає в географічній приналежності вхідних в Асоціацію країн, що знаходяться на величезних відстанях одна від одної й об'єднані лише виходом до Тихого океану. Особливість АТЕС, з економічної точки зору, полягає в тім, що до неї входять як найбільші промислово розвинуті країни (США, Японія, Канада, Австралія), так і такі держави які поступаються їм, такі як Мексика, Чилі, КНР і ін. На зустрічах учасників АТЕС були розроблені програми лібералізації торгівлі (регіональної і глобальної); створення сприятливих умов для іноземних інвестицій, співробітництва в області технологій; заходів митного роззброювання і створення зон вільної торгівлі до 2000 р. (для менш розвинутих країн – до 2020 р.).
СНД (Співдружність незалежних держав) засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів, тому всі держави-члени є самостійними суб'єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями.
Основні цілі організації:
-Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях;
-Всебічний розвиток держав-членів в рамках єдиного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції;
-Забезпечення прав і свобод людини;
-Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння;
-Взаємна правова допомога;
-Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації.
