Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_Globalna_ekonomika.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
214 Кб
Скачать
☆
  1. Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.

Основні процеси економічної глобалізації:1)Інтернаціоналізація. 2)Міжнародна економічна інтеграція. 3) Посилення відкритості національної економіки. 4) Зростання ролі ТНК у світовій економіці. 5) Звуження впливу держави на національну економіку.

І. Інтернаціоналізація господарського життя – об'єктивний економічний процес виникнення й розвитку зв'язків між націонал господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспі відтворення і конкретизується у процесі інтернаціоналізації продуктивних сил, техніко-економ та виробничих відносин (відносин економ власності).

Напрями інтернаціоналізації господарського життя: інтернаціоналізація виробничих сил, що означає процес створення матеріальних елементів міжнародних господарських об'єктів у країнах світу; виробничих комплексів; виробництва, яка полягає у процесі створення спільних підприємств; обміну; транспорту(створення міжнародних транспортних систем); споживання; управління; інформаційних систем.

ІІ. Міжнародна економічна інтеграція – це процес зближення, взаємопереплетення і зрощування національних економік і формування цілісного господарського комплексу.

Напрямки міжнародної економічної інтеграції: транснаціоналізація –процес розширення міжнар діяльності промислових фірм, компаній сфери послуг, їх вихід за національні межі окремих країн, що приводить до переростання національних компаній у транснаціональні; регіоналізація – це утворення екон інтеграційних угруповань, що розташовані на певній території, з метою підвищення ефективності економіки шляхом уніфікації законодавства, ліквідації адміністративних обмежень на переміщення товарів, капіталів і роб сили, а також повного викор. факторів ви-ва.

ІІІ. Відкрита економіка – це економіка, яка у своєму розвитку спирається не лише на національні можливості, а й використовує переваги міжнародного поділу праці.

IV. ТНК – це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями. ТНК — це міжнародні компанії. Вони міжнародні за характером своєї діяльності, так як володіють або контролюють виробництво продукції (або послуг) поза межами країни базування, в різних країнах світу, розташовуючи там свої філії, що функціонують відповідно до глобальної стратегії матер-кої компанії.

V. Держава в умовах глобалізації грає подвійну роль: по-перше, вона змушена пристосовув. до умов глобал-ії і може впливати заходів, що гальмують співробітництво, якщо це не відповідає націон інтересам; по-друге, сама створює передумови для його подальш розвитку, виходячи з того, що інтереси окремої країни в умовах глобал світу можуть бути захищ тільки на наднаціональному рівні.

  1. Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.

Інтернаціоналізація господарського життя – об'єктивний економічний процес виникнення й розвитку зв'язків між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і конкретизується у процесі інтернаціоналізації продуктивних сил, техніко-економічних та виробничих відносин (відносин економічної власності).

Виокремлюють два шляхи інтернаціоналізації − екстернальний та інтернальний. Екстерналізація − це процес розширення міжнародної діяльності фірм завдяки використанню конкурентних переваг партнерів на зарубіжних ринках. Інтерналізація − це процес створення внутрішньокорпоративних ринків через організацію власних філій, дочірніх компаній, а також за допомогою придбання контролю над уже діючими фірмами, які функціонують у сферах «постачання − виробництво − збут» і цікавлять транснаціональні корпорації (ТНК). У цьому разі формуються внутрішньофірмові ринки (за стратегією й організацією), котрі за географією є міжнародними. Інтернаціоналізація поділяється на два види − внутрішню та зовнішню. Інтернаціоналізаційний процес відбувається на двох рівнях − мікро- та макро-. Рівні інтернаціоналізації господарського життя:

  • Мікрорівень. Процес залучення фірми до міжнародних операцій, якому притаманний переважно стадійний характер (початковий; локальної ринкової експансії); транснаціональний).

  • Макрорівень. Виявляється у розширенні та поглибленні світогосподарських зв’язків за рахунок підвищення міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]