- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •61. Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •81. Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •82. Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •83. Економічні стратегії розвинутих країн.
- •84. Специфіка економіч стратегій країн, що розвиваються.
- •85. Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •86. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •87. Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •88. Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •89. Проблема геополітичного вибору України.
- •90. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
Базові концепції глобалістики.
Базові концепції глобплістики:
-теорія «суспільства ризику»;
-соціосінергетика;
-мир – системна парадигма;
-екологічна антропологія;
-структурно-функціональний підхід;
-універсальний еволюціонізм;
-ноосферо логічна концепція.
Ідеологічні школи глобалістики:
Школа, що представляє концепцію «Межі зростання» (Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель, А. Печчеї). На основі кількісних досліджень світової економіки та екології доводили, що людство швидко наближається до крайньої демографічної та екологічної межі розвитку, і пропонували загальмувати приріст населення планети. А. Печчеї запропонував глобальну програму Нового гуманізму, суть якої в «людській революції» в інтеграції людей світу, формуванні світової людської спільноти.
Школа, що представлена концепцією сталого розвитку (Л. Браун). Вищою метою школи сталого розвитку її ініціатори вважають пошук нових шляхів, які б забезпечили прогрес людства не лише в елітарних регіонах і в короткі періоди (цикли), а на всьому глобальному просторі й на тривалу перспективу.
Школа, що представлена концепцією універсального еволюціонізму (М.Мойсеєв). Глобалісти-еволюціоністи піддають критиці доповіді Римського клубу, насамперед за їх розуміння пасивної ролі природи і її пасивної реакції на результати діяльності людства, вважають хибною концепцію сталого розвитку, закликають враховувати зворотну реакцію біосфери на процеси глобального розвитку.
Школа, що представлена концепцією мітозу біосфер (М. Нельсон, Д.Аллен). Розглядає проблеми поєднання біосфери та техносфери та обґрунтовує використання досвіду створення штучних біосфер для поліпшення земної біосфери і формування ноосфери.
Школа, що представлена концепцією контрольованого глобального розвитку (Д. Гвішнані). Вони пропонують розвивати глобалістику з позицій загально соціологічної теорії і методології, приділяючи значну увагу соціальним проблемам. Розроблено програму «Моделювання глобального розвитку» з метою створення альтернативного глобального розвитку.
Школа, що представлена концепцією «світосистемного аналізу» (І.Валлерстайн, А.Г. Франк). Заперечують протиставлення галузей політики, економіки та культури. Розглядають світові процеси у системній цілісності.
Глобальні проблеми та критерії глобальності.
Глобальні проблеми – це комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу,характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості,від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації.Глобальні проблеми людства взаємопов'язані, охоплюють всі сторони життя людей, стосуються всіх країн і народів та верств населення, стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного та космічного простору. Вони призводять до великих економічних та соціальних збитків.
Нині до глобальних проблем людства відносять:
1) універсальні проблеми політичного і соціально-економічного характеру (глобальна проблема сталого розвитку світу, глобальна проблема суспільної організованості й керованості світовим співтовариством та ін.); 2) глобальні проблеми переважно природно-економічного характеру (енергетична, продовольча, сировинна, ресурсна та ін.); 3) глобальні проблеми переважно соціального характеру (демографічна, міжнаціональних і міжконфесійних відносин, демократії, духовності, охорони здоров’я, корупції, безробіття, організованої злочинності та ін.); 4) глобальні проблеми екологічного характеру (забруднення навколишнього середовища, гомеостазного розвитку системи «людство − природа» тощо); 5) глобальні проблеми інформаційного характеру («інформаційного вибуху», створення єдиного інформаційного поля, інформатизації суспільства тощо); 6) глобальні проблеми технологічного характеру («високої» технологізації виробництва, освіти, управління тощо); 7) глобальні проблеми науково-інтелектуального характеру (інтеграції науки, кризи освіти тощо); 8) глобальні проблеми змішаного типу (війни і миру, міжнародного тероризму, культури, цивілізації).
До розряду найбільш пріоритетних глобальних проблем сучасності автори праці «Глобалізація і безпека розвитку» відносять:
1) глобальну проблему сталого розвитку (вона має економічний, екологічний, соціокультурний, політичний та інші аспекти);
2) глобальну проблему управління, розв’язання якої має забезпечити синхронізований, справедливий розвиток усіх країн і народів (в енергетичній, продовольчій, ресурсній, інформаційній, екологічній та інших сферах);
3) глобальну проблему соціалізації розвитку (вона включає демографічні, етноконфесіональні, правові, цивілізаційні та інші аспекти).
Критерії глобальності проблем:
вони мають загальносвітовий характер;
нерозв’язання їх викликає загрозу людстві;
вони потребують невідкладних скоординованих дій світового співтовариства.
