Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_pedagogiki_shpori (1).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
585 Кб
Скачать
☆

47. Послідовники к.Ушинського

Корф створив новий тип народної початкової школи – земську трирічну школу, де заняття велися одним учителем одночасно у трьох класах. Пропагуючи ідею загальної обов’язкової початкової освіти, він відкрив понад 100 таких земських шкіл в Олександрівському і Бердянському повітах. За цим зразком створювалися сільські школи по всій Росії. Відстоював аналітико-синтетичний (тобто звуковий) метод вивчення грамоти і одним із перших у Росії запропонував його широке застосування. У створених ним школах Корф запроваджує навчання за підручниками Ушинського. Сам створив для цих цілей підручник-читанку "Наш друг", яка доповнювала "Рідне слово" Ушинського. Пізніше написав до неї методичні рекомендації для вчителів. Корф написав першу в Росії книгу з школознавства "Русская начальная школа", що призначалась для діячів земських шкіл і була педагогічною енциклопедією початкової освіти.

Т. Лубенець був послідовником К. Ушинського. Обстоював демократичні, гуманістичні ідеї в педагогіці. Виступав за проведення загального обов'язкового початкового навчання, а також за навчання рідною мовою, за зв'язок школи з життям.Принцип  гуманізму, зв’язку теорії з життям, свідомого засвоєння знань, наступності в навчанні, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

встановлення зв’язку між процвітанням держави і розвитком системи освіти;

необхідність формування в дітей розумових здібностей і моральних якостей;

вимоги до вчителя.

48. Національно-освітнє питання у 19 ст.

Шевченко піддав гострій критиці станову систему освіти в царській Росії. Він вказував на недостатню кількість навчальних закладів на Україні, а з тих закладів, що існували, виходили духовно скалічені молоді люди. Навчання зводилось до того, щоб навчити дітей читати релігійні книжки і виховати їх в дусі покори. Мріяв про справжню народну школу, побудову якої пов’язував, передусім, з революційною перебудовою суспільства. Народну школу уявляв як школу, де панує рідна мова. Ставив також питання про необхідність освіти для жінок нарівні з чоловіками.Шевченко гаряче вболівав за відкриття недільних шкіл, підтримував їх ма­теріально.

Грушевський обстоював питання українства як на російському, так і на галицькому грунті. Довготривале керівництво Науковим товариством ім.Т.Г.Шевченка, яке перетворив з суто літературного в науково-літературне і прагнув того, щоб на його ґрунті заснувати в Україні Академію Наук, та світова війна завадила йому цього досягти. Грушевський на власні кошти заснував у Києві школу імені свого батька. Очолював львівську Крайову Шкільну Раду. Справа освіти широких народних мас. Він з особливим запалом закликав, щоб у народних школах навчання відбувалось українською мовою, щоб скрізь ширити українську пресу і книгу,ґрунтовно обговорює справу заснування українських кафедр при університетах тощо.

Драгоманов. Публічні виступи в різних газетах із закликом до освіченої української та російської громадськості об'єднатися задля проведення радикальних реформ у галузі освіти: створення елементарної, спеціальної та вищої шкіл. Він наполягав на поверненні прав українській мові, насамперед в галузі народної освіти. Займаючись просвітницькою діяльністю, Драгоманов мріяв про той час, коли етичне та естетичне виховання в українських школах звернеться до джерел педагогічного впливу кращих народних традицій, а діти будуть виховуватись прекрасними українськими піснями; він прагнув створити українську енциклопедію (розробив план до неї). Не раз піднімав Драгоманов проблеми вчительства. Особливо його хвилювало становище сільських учителів.

Русова. Принциповою основою змісту навчально-виховного процесу у дошкільних навчальних закладах та школах вважала рідну мову, національні свята та обряди, християнські цінності українського народу. Позашкільна освіта має базуватися на системі вечірніх шкіл кількох типів: недільні школи, школи ліквідації неписьменності, повторно-додаткові, фахові і професійні школи, а також народні університети. Основним принципом навчання і виховання в українській школі вона вважала народність, а педагогіним ідеалом - національно-релігійний.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]