13. "Велика дидактика" я.А.Коменського..

Великою заслугою чеського педагога.філософа і гуманіста Я.А. Коменського було те, що він вперше зібрав і систематизував всі відомості з педагогіки, а також розробив революційні на той час ідеї, зокрема ідея класно-урочної системи. (Схоластична школа її не знала,середньовіч. заняття відб. в одній кімнаті одночасно з усіма учнями, незважаючи на вік і рік навчання.),яка утвердилася в школах усього світу. 

Він першим у світі теоретично обґрунтував весь комплекс основних питань, які в сукупності визначають педагогіку як науку, зібравши і переробивши весь досвід попереднього розвитку теорії і практики навчання і виховання підростаючого покоління.

"Велика дидактика"1632 р.-I фундам.праця з теорії навчання. У «В.Д.» сформовано такі принципи навчання: наочності, свідомості, міцності, послідовності та систематичності, посильності, емоційності.

Сутність і завдання освіти -служити людині для вдосконалення її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно споглядати, висловлювати словами і здійсн. в дії.

Керівна основа «В.Д.» - відкриття такого методу, при якому вчителі менше б вчили, а учні більше б вчилися, щоб у школах було більше порядку і менше одурманювання, даремної праці, а більше дозвілля, радості, хороших успіхів. Тоді і в д-ві було б менше темряви, розгубленості, розладу, а більше світла, порядку, миру і спокою.

Склад. з 33 розділів:

1- доводиться, що людина — це дивовижне, прекрасне і найдосконаліше творіння;

2-4 - життя є лише покликанням до майбутнього, а приготування до нього має три ступені: 1) наукова освіта, 2) доброчесність, або моральність і 3) релігійність, або благочестя;

5-10- людина від природи має добрі зерна і корені цих трьох прагнень, але, щоб стати хорошою людиною, потрібно отримати виховання,для чого і створюються школи.Навчання і виховання слід поч. з раннього віку.

11-19- сказано, що ще немає шкіл, які б відповідали цим цілям. Даються вказівки та поради для досягнення цього,виклад. правила змістовного, успішного навчання і виховання.

20-25- висвітл. спеціальні методи навчання наукам, мистецтвам, мовам, моральності, благочестю.

26-32- ідеться про те, якою повинна бути шкільна дисципліна, пропонується поділ шкіл на. 4ступені відп. до віку дітей.Для дитинства -материнську школу, для отроцтва -елементарну школу рідної мови, для юності -латинську школу або гімназію, для зрілості- академію й подорожі.

33-умови, необхідні для здійснення нового підходу до ор-ії навчання і виховання молоді.

14. Реальна освіта у представників педагогічної думки Західної Європи

Руссо зробив спробу намітити завдання, зміст і методи виховання і навчання дітей, виходячи з особливостей їх фізичного і духовного розвитку на різних вікових етапах, висунув вимогу активізувати методи навчання дітей.

Локком була запропонована програма реальної освіти, яка передбачала необхідну підготовку до “ділових занять в реальному світі“, до комерційної діяльності. Він радив вивчати живу мову, замість мертвих: англійську i французьку. У число “корисних“ для вивчення предметів ввійшли географія, малювання, математика, астрономія, філософія, історія, право. Сюди ж Локк включав стенографію i бухгалтерію, як такі, що дають необхідні знання для промисловості i торгівлі. Віддаючи данину англійській традиції, Локк у програму навчання включав верхову їзду, танці й фехтування. Зміст освіти, запропонований Локком, набагато ширший, ніж було прийнято у той час.

Коменський. У «ВД»: “А наукова освіта нехай служить людині для удосконалення одночасно її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно споглядати, висловлювати словами і здійснювати в дії“. “Знати, діяти і говорити – ось у чому сіль мудрості“.

Освіта – лише перший щабель на шляху до триєдиної мети виховання. “Нещасна та освіта, яка не переходить у моральність і благочестя“

Шкільна освіта повинна бути універсальною: “У школах потрібно вчити всіх усьому... Але не вимагати знання всіх наук і мистецтв, адже це безглуздо і за малою тривалістю нашого життя неможливо, а прагнути навчити розпізнавати основи, властивості і цілі всього найважливішого, що існує і розвивається, щоб у цьому світі не зустріти нічого, про що б вони (учні) не могли скласти бодай скромного судження“.