1. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів денної форми навчання

№	Назва теми	Кількість годин за видами занять
		Разом	Аудиторні заняття			Поза­аудиторні заняття
			лекції		ПР	СРС
Змістовий модуль І. Опалення. Основи будівельної теплотехніки
1.	Опалення. Основи будівельної теплотехніки	26	6		6	14
Змістовий модуль ІІ. Вентиляція і кондиціонування
2.	Вентиляція і кондиціонування	25		6	6	13
Змістовий модуль ІІІ. Водопостачання і каналізація
3.	Водопостачання і каналізація	21		5	5	11
Усього годин (кредитів)		72/ 2,00		17	17	38

2. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів заочної форми навчання

№	Назва теми	Кількість годин за видами занять
		Разом	Аудиторні заняття			Поза­аудиторні заняття
			лекції		ПР	СРС
Змістовий модуль І. Опалення. Основи будівельної теплотехніки
1.	Опалення. Основи будівельної теплотехніки	39	2		4	33
Змістовий модуль ІІ. Вентиляція і кондиціонування
2.	Вентиляція і кондиціонування	37		3	4	30
Змістовий модуль ІІІ. Водопостачання і каналізація
3.	Водопостачання і каналізація	32		3	4	25
Усього годин (кредитів)		108/ 3,00		8	12	88

3. Програма дисципліни

І. «Опалення. Основи будівельної теплотехніки»:

- Основи будівельної теплотехніки.

- Класифікація систем опалення.

- Системи водяного опалення.

- Системи парового опалення.

- Системи повітряного опалення.

- Комбіновані системи опалення.

- Основне устаткування систем опалення.

ІІ. «Вентиляція і кондиціонування»:

- Основи розрахунку систем вентиляції та кондиціонування.

- Визначення кількості шкідливостей, що надходять у приміщення.

- Системи вентиляції.

- Системи кондиціонування.

- Основне устаткування систем вентиляції та кондиціонування.

ІІІ. «Водопостачання і каналізація»:

- Системи холодного водопостачання.

- Системи гарячого водопостачання.

- Основне устаткування систем холодного і гарячого водопостачання.

- Системи внутрішньої каналізації.

- Основне устаткування систем каналізації.

Розділ 1 опалення. Основи будівельної теплотехніки

Для оволодіння теоретичними, науково-технічними і практичними знаннями, що відносяться до модулю «Опалення. Основи будівельної теплотехніки», необхідне глибоке розуміння і засвоєння фізичних процесів і явищ, що відбуваються як у будівлях, що обігріваються, так і безпосередньо в системах опалення. До них відносяться процеси, пов'язані з тепловим режимом будівлі, рух води, пари і повітря по трубах і каналах, явища їх нагрівання та охолоджування, зміни температури, густини, об'єму, фазові перетворення, а також регулювання теплових і гідравлічних процесів.

Основними серед тепловитрат на комунально-побутові потреби в будівлях (опалення, вентиляція, кондиціонування повітря, гаряче водопостачання) являються витрати на опалення. Це пояснюється умовами експлуатації будівель в період опалювального сезону в Україні, коли тепловтрати через їх зовнішні конструкції, що захищають, значно перевищують внутрішні тепловиділення. Для підтримки необхідної температурної обстановки доводиться обладнати будівлі опалювальними установками або системами.

Таким чином, опаленням називається штучний, за допомогою спеціальних установок або систем, обігрів приміщень будівлі для компенсації тепловтрат і підтримки в них температурних параметрів на рівні, визначуваному умовами теплового комфорту для людей, що знаходяться в приміщенні, або вимогами технологічних процесів, що протікають у виробничих приміщеннях.

Опалення є галуззю будівельної техніки. Монтаж стаціонарної опалювальної системи проводиться в процесі зведення будівлі, її елементи при проектуванні ув'язуються з будівельними конструкціями і поєднуються з плануванням і інтер'єром приміщень.

В той же час, опалення - один із видів технологічного обладнання. Параметри роботи опалювальної системи повинні враховувати теплофізичні особливості конструктивних елементів будівлі і бути пов'язані з роботою інших інженерних систем, передусім, з робочими параметрами системи вентиляції і кондиціонування повітря.

Функціонування опалення характеризується певною періодичністю впродовж року і мінливістю використовуваної потужності установки, залежної від метеорологічних умов в районі будівництва. При пониженні температури зовнішнього повітря і посиленні вітру теплопередача від опалювальних установок в приміщення повинна збільшуватися, а при підвищенні температури зовнішнього повітря, дії сонячної радіації – зменшуватися, тобто процес передачі теплоти повинен постійно регулюватися. Зміна зовнішніх дій поєднується з нерівномірними тепловступами від внутрішніх виробничих і побутових джерел, що також викликає необхідність регулювання дії опалювальних установок.

Для створення і підтримки теплового комфорту в приміщеннях будівель вимагаються технічно здійснені і надійні опалювальні установки. І чим суворіше клімат місцевості і вище за вимогу до забезпечення сприятливих теплових умов в будівлі, тим більше потужними і гнучкими мають бути ці установки.

Опалення будівель починають при стійкому (протягом 5 діб) пониженні середньодобової температури зовнішнього повітря до 8 ºС і нижче, а закінчують при стійкому підвищенні температури зовнішнього повітря до 8 ºС. Період опалення будівель впродовж року називають опалювальним сезоном. Тривалість опалювального сезону встановлюють на підставі багаторічних спостережень як середнє число днів в році із стійкою середньодобовою температурою повітря ≤ 8ºС.

Суворість або м'якість зими повніше виражається не тривалістю опалення будівель, а значенням градусо-діб - добутком числа діб дії опалення на різницю внутрішньої і зовнішньої температури, середньої для цього періоду часу. У Донецьку кількість градусо-діб опалювального періоду дорівнює 3623, а, для порівняння, у Києві кількість градусо-діб дорівнює 3572, максимальне значення доходить до 3997 у Сумах, а мінімальне – 1613 у Ялті. Це свідчить про різноманітність місцевих кліматичних умов в Україні, де практично усі будівлі повинні мати ту або іншу опалювальну установку.

Стан повітряного середовища в приміщеннях в холодну пору року визначається дією не лише опалення, але і вентиляції. Опалення і вентиляція призначені для підтримки в приміщеннях окрім необхідної температурної обстановки визначених вологості, рухливості, тиску, газового складу і чистоти повітря. У багатьох цивільних і виробничих будівлях опалення і вентиляція невід'ємні. Вони спільно створюють необхідні санітарно-гігієнічні умови, що сприяє зниженню числа захворювань людей, поліпшенню їх самопочуття, підвищенню продуктивності праці та якості продукції.

Будівлі та їх робочі приміщення, виробнича продукція вимагають для свого нормального стану належних температурних умов. При їх порушенні значно скорочується термін служби захисних конструкцій. Багато технологічних процесів отримання і зберігання ряду продуктів, виробів і речовин (точної електроніки, текстильних виробів, виробів хімічної і скляної промисловості, борошна і паперу і т.д.) вимагають строгої підтримки заданих температурних умов в приміщеннях.