- •Передмова
- •1. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів денної форми навчання
- •2. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів заочної форми навчання
- •3. Програма дисципліни
- •Розділ 1 опалення. Основи будівельної теплотехніки
- •1.1 Основи будівельної теплотехніки
- •1.1.1 Теплові комфортні умови
- •1.2 Методика розрахунку системи опалення
- •1.3 Класифікація систем опалення
- •1.3.1 Системи водяного опалення
- •1.3.2 Системи парового опалення
- •1.3.3 Системи повітряного опалення
- •1.3.4 Системи вогнеповітряного опалення
- •1.3.5 Системи електричного опалення
- •1.3.6 Системи панельно-променевого опалення
- •1.3.7 Комбіновані системи опалення
- •1.4 Основне устаткування систем опалення
- •1.4.1 Опалювальні прилади
- •1.4.2 Трубопроводи та арматура
- •1.4.3 Терморегулятори
- •1.4.4 Розширювальний бак
- •1.5 Вимоги, які пред'являються до систем опалення
- •Контрольні питання
- •Розділ 2 вентиляція і кондиціонування
- •2.1. Методика розрахунку системи вентиляції
- •2.1.1 Розрахунок шкідливостей, що виділяються у торговому залі
- •2.1.2 Розрахунок шкідливостей, що виділяються в гарячому цеху
- •2.1.3 Розрахунок повітрообмінів для видалення шкідливостей
- •2.1.4 Розрахунок вентиляційного обладнання
- •2.1.5 Визначення річних витрат теплоти на вентиляцію
- •2.2 Класифікація систем вентиляції
- •2.2.1 Системи з природною і механічною вентиляцією
- •2.2.2 Системи з припливною і витяжною вентиляцією
- •2.2.3 Системи з місцевою і загальноо6мінною вентиляцією
- •2.3 Основне устаткування систем вентиляції
- •2.4 Методика розрахунку системи кондиціонування
- •2.4.1 Принципи роботи холодильної машини
- •2.5 Класифікація систем кондиціонування
- •2.5.1 Системи прямоточні і рециркуляційні
- •2.5.2 Системи центральні і місцеві
- •2.5.3 Системи кондиціонування повітря різної міри автономності
- •2.5.4 Системи кондиціонування повітря з агрегованими і неагрегованими кондиціонерами
- •2.6 Основне устаткування систем кондиціонування
- •2.7 Вимоги, які пред’являються до систем вентиляції та кондиціонування повітря
- •Контрольні питання
- •Розділ 3 водопостачання і каналізація
- •3.1 Методика розрахунку внутрішніх водопроводів
- •3.2 Внутрішній водопровід будівель
- •3.2.1 Господарсько-питний водопровід
- •3.2.2 Протипожежний водопровід
- •3.2.3 Виробничий водопровід
- •3.2.4 Гарячий водопровід
- •3.3 Методика розрахунку внутрішньої каналізації
- •3.4 Внутрішня каналізація будівель
- •3.4.1 Побутова каналізація
- •3.4.2 Дощова каналізація
- •3.4.3 Виробнича каналізація
- •Контрольні питання
- •4. Самостійна робота студентів
- •5. Глосарій
- •6. Тестові завдання Тести з і модулю «Опалення. Основи будівельної теплотехніки»
- •Тести з іі модулю «Вентиляція і кондиціонування»
- •Тести з ііі модулю «Водопостачання і каналізація»
- •Список використаної і рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Додаток б
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток і
- •Додаток п
- •Масштаб:
- •Вологого повітря
- •Інженерне обладнання будівель Навчальний посібник
- •6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
- •Технічний редактор о.М. Дідур
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 297-60-50
3.2 Внутрішній водопровід будівель
Щоб жити, людині потрібно на добу 2 л води. Якщо ж приплюсувати сюди її скромні культурні потреби, то ця цифра збільшується приблизно в 3 рази.
Сучасна культурна людина в упорядженому місті витрачає на особисті потреби близько 300 л води на добу.
Будівельними нормами передбачається середня норма споживання води до 400 л на добу на одного жителя упорядженого міста. У великих містах України ця норма вже перевищена й надалі буде зростати.
Якщо врахувати потреби в прісній воді промислових підприємств, сільського господарства, благоустрою міст та ін., то вийде, що щодня необхідно близько 5 тис. л води на одного жителя країни. Зрозуміло, що водопостачання – досить важлива галузь народного господарства, і для постачання прісною водою населення навіть невеликого міста створюються комплекси досить складних споруд.
Сучасний водопровід – це не тільки розподільна система, а й складний комплекс споруд, що включає до себе водозабірні пристрої, насосні станції тощо. Вони необхідні, щоб споживач не просто одержував прісну воду, а таку, яка суворо відповідає певним вимогам, у першу чергу, санітарним.
Внутрішній водопровід будівель - це система трубопроводів і пристроїв, що подають воду всередині будівель, включаючи ввід водопроводу, який знаходиться зовні.
До складу внутрішнього водопроводу входять:
- трубопроводи і сполучні фасонні деталі (фітинг);
- арматура (крани, змішувачі, вентилі, засувки і т.д.);
- прилади (манометри, водоміри);
- обладнання (насоси).
Класифікація внутрішніх водопроводів зображена на рис. 3.1.
Рисунок 3.1 - Класифікація внутрішніх водопроводів
Таким чином, внутрішній водопровід підрозділяється в першу чергу на холодний (В) і гарячий (Т) водопровід.
Холодні водопроводи мають наступні різновиди:
В1 - господарсько-питний водопровід;
В2 - протипожежний водопровід;
В3 - виробничий водопровід (загальне позначення).
Сучасний гарячий водопровід повинен мати в будівлі дві труби: Т3 - що подає, Т4 - циркуляційна. Попутно відмітимо, що Т1-Т2 позначаються системи опалення (тепломережі), які не відносяться безпосередньо до водопроводу.
У готельно-ресторанних закладах вода використовується на господарсько-питні потреби - для питва і особистої гігієни персоналу і гостей; на виробничі потреби - для прибирання житлових і громадських приміщень, поливу території і зелених насаджень, миття сировини, посуду і приготування їжі, прання спецодягу, завіс, постільної і столової білизни, при наданні додаткових послуг, наприклад в перукарні, спортивно-оздоровчому центрі, а також для протипожежних цілей.
Водопровідні труби. Для внутрішніх водопроводів використають труби із внутрішнім діаметром: 15; 20; 25; 32; 40; 50 мм. За матеріалом використовують труби: пластмасові із поліетилену, поліпропілену, полівінілхлориду, полібутилену; металополімерні – із внутрішнім і зовнішнім захисним покриттям від корозії; із склопластика; сталі; міді; бронзи; латуні.
Термін служби труб холодного водопроводу має бути не менше 50 років, а гарячого водопроводу не менше 25 років. Будь-яка труба повинна витримувати надлишковий (манометричний) тиск не менше 0,45 МПа.
На підприємствах ресторанного господарства сталеві труби повинні бути оцинковані.
Сталеві труби прокладають відкрито з проміжком 3-5 см від будівельної конструкції. Пластмасові і металополімерні труби слід прокладати приховано в плінтусах, шахтах і каналах.
Способи з'єднань водопровідних труб:
1) Різьбове з'єднання. У місцях стиків труб застосовуються фасонні сполучні деталі (фітинги). Нанесення різьблення на оцинковані труби проводять після оцинкування. Різьблення труб має бути захищене від корозії мастилом. Спосіб різьбового з'єднання надійний, але трудомісткий.
2) Зварне з'єднання. Менш трудомістке, але руйнує захисне цинкове покриття, яке треба відновлювати.
3) Фланцеве з'єднання. Застосовується в основному при монтажі обладнання (насосів і т.д.).
4) Клейове з'єднання. Застосовується головним чином для пластмасових труб.
Фасонні деталі (фітинги) застосовуються в основному для різьбового з'єднання водопровідних труб. Вони виготовляються з чавуну, сталі, пластмаси, бронзи. Нижче представлені найбільш вживаний фітинги:
|
- муфти (стикове з'єднання труб рівного або різного діаметру) |
|
- косинці (поворот труби на 90°) |
|
- трійники (бічні під'єднування труб) |
|
- хрести (бічні під'єднування труб) |
Водопровідна арматура. Для внутрішніх водопроводів застосовують водопровідну арматуру:
- водорозбірну (крани водорозбірні, банні, поплавцеві клапани бачків унітазів, що змивають);
- змішувальну (змішувачі для миття, для умивальників, загальні для ванн і умивальників, з душовою сіткою і т.д.);
- запірну (вентилі на діаметрах труб ø 15-40 мм, засувки на діаметрах ø 50 мм і більш);
- запобіжну (зворотні клапани - ставляться після насосів).
Прилади на водопроводі:
- манометри (вимірюють тиск і натиск);
- водоміри (вимірюють витрату води).
Обладнання. Насоси - це основне обладнання на водопроводі. Вони підвищують тиск (натиск) всередині водопровідних труб. Переважне число водопровідних насосів нині працює за рахунок електродвигунів. Насоси найчастіше застосовують відцентрового типу.
