- •Передмова
- •1. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів денної форми навчання
- •2. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів заочної форми навчання
- •3. Програма дисципліни
- •Розділ 1 опалення. Основи будівельної теплотехніки
- •1.1 Основи будівельної теплотехніки
- •1.1.1 Теплові комфортні умови
- •1.2 Методика розрахунку системи опалення
- •1.3 Класифікація систем опалення
- •1.3.1 Системи водяного опалення
- •1.3.2 Системи парового опалення
- •1.3.3 Системи повітряного опалення
- •1.3.4 Системи вогнеповітряного опалення
- •1.3.5 Системи електричного опалення
- •1.3.6 Системи панельно-променевого опалення
- •1.3.7 Комбіновані системи опалення
- •1.4 Основне устаткування систем опалення
- •1.4.1 Опалювальні прилади
- •1.4.2 Трубопроводи та арматура
- •1.4.3 Терморегулятори
- •1.4.4 Розширювальний бак
- •1.5 Вимоги, які пред'являються до систем опалення
- •Контрольні питання
- •Розділ 2 вентиляція і кондиціонування
- •2.1. Методика розрахунку системи вентиляції
- •2.1.1 Розрахунок шкідливостей, що виділяються у торговому залі
- •2.1.2 Розрахунок шкідливостей, що виділяються в гарячому цеху
- •2.1.3 Розрахунок повітрообмінів для видалення шкідливостей
- •2.1.4 Розрахунок вентиляційного обладнання
- •2.1.5 Визначення річних витрат теплоти на вентиляцію
- •2.2 Класифікація систем вентиляції
- •2.2.1 Системи з природною і механічною вентиляцією
- •2.2.2 Системи з припливною і витяжною вентиляцією
- •2.2.3 Системи з місцевою і загальноо6мінною вентиляцією
- •2.3 Основне устаткування систем вентиляції
- •2.4 Методика розрахунку системи кондиціонування
- •2.4.1 Принципи роботи холодильної машини
- •2.5 Класифікація систем кондиціонування
- •2.5.1 Системи прямоточні і рециркуляційні
- •2.5.2 Системи центральні і місцеві
- •2.5.3 Системи кондиціонування повітря різної міри автономності
- •2.5.4 Системи кондиціонування повітря з агрегованими і неагрегованими кондиціонерами
- •2.6 Основне устаткування систем кондиціонування
- •2.7 Вимоги, які пред’являються до систем вентиляції та кондиціонування повітря
- •Контрольні питання
- •Розділ 3 водопостачання і каналізація
- •3.1 Методика розрахунку внутрішніх водопроводів
- •3.2 Внутрішній водопровід будівель
- •3.2.1 Господарсько-питний водопровід
- •3.2.2 Протипожежний водопровід
- •3.2.3 Виробничий водопровід
- •3.2.4 Гарячий водопровід
- •3.3 Методика розрахунку внутрішньої каналізації
- •3.4 Внутрішня каналізація будівель
- •3.4.1 Побутова каналізація
- •3.4.2 Дощова каналізація
- •3.4.3 Виробнича каналізація
- •Контрольні питання
- •4. Самостійна робота студентів
- •5. Глосарій
- •6. Тестові завдання Тести з і модулю «Опалення. Основи будівельної теплотехніки»
- •Тести з іі модулю «Вентиляція і кондиціонування»
- •Тести з ііі модулю «Водопостачання і каналізація»
- •Список використаної і рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Додаток б
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток і
- •Додаток п
- •Масштаб:
- •Вологого повітря
- •Інженерне обладнання будівель Навчальний посібник
- •6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
- •Технічний редактор о.М. Дідур
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 297-60-50
3.2.2 Протипожежний водопровід
Протипожежний водопровід В2 призначений для гасіння пожеж водою в будівлях. Згідно норм, систему В2 повинні мати наступні будівлі:
- житлові будівлі від 12 і більше поверхів;
- будівлі управлінь від 6 і більше поверхів;
- клуби з естрадою, театри, кінотеатри, актові і конференц-зали, обладнані кіноапаратурою;
- гуртожитки і громадські будівлі об'ємом від 5000 м3 і більш;
- адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств об'ємом від 5000 м3 і більш.
Протипожежний водопровід підрозділяється на три різновиди (рис. 3.5).
Рисунок 3.5 - Класифікація протипожежних водопроводів
Система з пожарними кранами В2 носить підлеглий характер по відношенню до систем В1 або В3. Це означає, що якщо в будівлі передбачена мережа В1 або В3, то протипожежний водопровід В2 стояками приєднується до мережі В1 або В3.
Стояки В2 приймають діаметром не менше 50 мм і прокладають в сходових клітинах і коридорах. Пожежні крани ø 50 мм варто встановлювати на кожному поверсі на самостійних вертикальних стояках, включаючи підвал. Їх звичайно розташовують у входів, на площадках опалювальних сходових кліток, у вестибюлях таким чином, щоб струмені двох сусідніх кранів, розташованих на одному поверсі, перекривали одна одну на 2 м. Кожний кран монтують у дерев'яній заскленій шафі на висоті 1,35 м від підлоги та оснащують прядив'яним рукавом діаметром 50 мм, довжиною 10, 15 або 20 м, а також брандспойтом. Далекобійність вільного пожежного струменя дорівнює 6 м, тому радіус дії пожежного крана відповідно становить 16 м і 26 м.
Пожежні крани розміщують у будинках таким чином, щоб при мінімальній кількості та найменшій довжині трубопроводів забезпечити гасіння пожежі в будь-якій точці приміщення.
Залежно від особливостей планування кожний кран може обслужити площу 500-900 м2.
Напівавтоматичні дренчерні установки призначені для створення водяних завіс з дрібних крапель під час пожежі. Вони застосовуються на сценах залів для глядачів, а також в боксах великих виробничих гаражів. Головним елементом є дренчер-зрошувач - це особливий вид водорозбірної арматури. Під стелю прокладається сталева труба діаметром не менше ø 20 мм і на ній з кроком 3 метри встановлюються дренчери, спрямовані вниз. В очікуванні дії система знаходиться без води, тобто вона сухотрубна. При виникненні пожежі натискають на кнопку, чому система і вважається напівавтоматичною, оскільки спрацьовує від кнопки. В результаті включається пожежний насос і відкривається електрозасувка і вода по трубі поступає до дренчерам. Ті розпиляють воду вниз, наприклад, на завісу сцени і створюють водяну завісу, яка окрім гасіння вогню також сприяє сприятливому психологічному ефекту, дещо збиваючи паніку серед глядачів в залі.
Автоматичні спринклерні установки призначені для створення площадкового зрошування водою при гасінні пожежі. Вони застосовуються в архівах бібліотек і документації, в торговельних залах великих супермаркетів і в складах з підвищеною пожежонебезпекою. Головним елементом є спринклер-зрошувач - це особливий вид водорозбірної арматури. Під стелею приміщення прокладається розводяща мережа із сталевих труб діаметром не менше ø 20 мм і на них з кроком 3 метри встановлюються спринклери, спрямовані вниз. В очікуванні дії система знаходиться під натиском. При виникненні пожежі під конкретним спринклером усередині нього розплавляється легкоплавка вставка і він сам автоматично відкривається і починає поливати-бризкати водою вниз туди, де виникла пожежа, чому система і називається автоматичною, оскільки спрацьовує без участі людини.
