Інтернет як джерело комерційної інформації

Однією з форм розвитку інформаційного обміну без значних валютних витрат може бути запропонована система Інтернет як комунікаційний канал, з однієї сторони, і сховище інформаційних ресурсів з певних проблем – з іншої. Робота в структурі системи Інтернет дозволяє виявити деякі необхідні підприємству інформаційні ресурси з проблеми, що вирішується. Важливими інформаційними ресурсами, необхідними для організації зовнішньоекономічної діяльності є: електронні видання і довідники окремих фірм і компаній; аналітичні довідники і посібники спеціальних консалтингових фірм; електронні дошки оголошень за профілем; міжнародне право і регіональний маркетинг; міжнародні новини теле- і радіокомпаній; споживчі вимоги з різних галузей.

6.6 Форми одержання інформаційних послуг

У теперішній час використовують, як правило, три форми надання інформаційних послуг: поточна і постійна оперативна інформація за договором, разове замовлення, запит.

Договір на інформаційне обслуговування є угодою між власниками і споживачами інформації (замовниками) про виконання певних інформаційних послуг. У договорі визначають види, обсяги, умови надання інформаційних послуг, порядок розрахунків, а також взаємні зобов'язання сторін при інформаційному забезпеченні.

Конкретний зміст договору, разового замовлення або листа-запиту визначається специфікою наданих послуг.

Оплата інформаційно-консультаційних послуг установлюється договором чи тарифом.

Інформаційно-консультаційна діяльність підрозділів центральних апаратів державних структур – міністерств (комітетів), комісій з окремих питань, що входять у їх компетенцію – здійснюється, як правило, на безоплатній основі в порядку виконання їх основних функцій.

При запиті через підрозділи центральних апаратів держструктур великої кількості матеріалів з їх відбором, тиражуванням і розсиланням замовлення може виконуватися на основі договору.

6.7 Методи збору маркетингової інформації

Збір маркетингової інформації може здійснюватися або кабінетними методами, або польовими, або їхньою комбінацією.

Кабінетне дослідження — метод збору й оцінки існуючої маркетингової інформації, що міститься в джерелах (статистичних чи даних звітах), підготовлених для інших цілей.

Кабінетні методи збору інформації включають традиційний (класичний) метод аналізу документів, інформативно-цільовий аналіз, контент-аналіз документів.

Поділ методів збору інформації на дві групи визначено двома видами джерел маркетингової інформації. Кабінетні методи збору інформації використовують вторинні джерела, тому часто вони називаються методами роботи з документами.

Джерела вторинної інформації — це суб'єкти, що надають інформацію про інші чи об'єкти з інших джерел (у вже обробленому вигляді, призначеному для вивчення об'єкта у своїх цілях). Проведення дослідження кабінетними методами має такі переваги: здійснюється швидко і недорого, дозволяє ознайомитися з галуззю, відстежити основні тенденції ринку, одержати дані, що фірма не в змозі зібрати самостійно. Часто задіяно кілька джерел, щоб зіставити дані, виявити кілька підходів для вирішення проблеми. Недоліки кабінетних досліджень пов'язані з недоліками якості використовуваної інформації. Як правило, важко перевірити вірогідність і надійність вторинної інформації, вона має низьку релевантність, може бути старою чи застарілою. Різні джерела вторинної інформації використовують різні системи класифікацій об'єктів, методики виміру, тому інформація з різних джерел може бути суперечливою і не завжди зіставленою. Можуть бути опубліковані не всі результати дослідження, тому інформація буде неповною.

Польове дослідження — метод збору й оцінки інформації безпосередньо про об'єкт дослідження, реєстровані шляхом опитування, експерименту і спостереження на момент їх виникнення.

Джерела первинної інформації — це безпосередньо сам об'єкт дослідження, створює інформацію відповідно до поставлених цілей її збору. Джерела первинної інформації позбавлені зазначених вище недоліків вторинної інформації, і мають принципові переваги:

• збираються в точній відповідності з метою дослідження;

• методика збору інформації контролюється самою фірмою;

• результати надійні, надають усю повноту інформації та недоступні для конкурентів.

Однак збір інформації з первинних джерел є тривалим, дорогим і трудомістким. Підхід фірми до вивчення об'єкта може носити обмежений характер.

Інформацію з джерел первинної інформації можна збирати польовими методами, до яких відносяться спостереження, експеримент і опитування.

У той же час методи роботи з документами можуть бути необхідні для обробки деяких результатів дослідження, отриманих за допомогою польових методів. Таким чином, комбінування методів збору маркетингової інформації в логіку процесу дослідження є природним і допомагає вирішити проблему з більшою ефективністю, тобто одержати необхідні результати при найменших витратах.